Головні новини

Зустріч Путіна з Трампом: Україну можуть поставити перед фактом

В середині липня в столиці Австрії Відні може відбутися зустріч президентів США і Росії Дональда Трампа і Володимира Путіна. Сторони, за даними ЗМІ, вже почали підготовку заходу

Якими можуть бути основні теми розмови, чого від цієї зустрічі чекати Україні у світлі війни на Донбасі і чому РФ не хоче поспішати у вирішенні даного питання, розповів сегодня «Апострофу» політолог-міжнародник, завідувач відділу трансатлантичних досліджень Інституту всесвітньої історії НАН України Сергій Толстов.

Зустріч Трампа з Путіним, швидше за все, відбудеться. Мова йде вже про її практичної підготовки. Україні на даному етапі від цієї зустрічі не варто чекати нічого поганого, як і хорошого. Думаю, там будуть обговорюватися більш змістовні і важливі речі. «Північний потік-2» точно будуть обговорювати. Сирію і Північну Корею — теж. Швидше за все, предметно будуть обговорювати і Афганістан. Тема України, напевно, буде порушена, але питати, що буде, треба [міністра оборони США] Джеймса Мэттиса. Ключовий момент — наскільки важливою ланкою в системі тиску на Росію він вважає Україну, управління конфліктом на Донбасі. Саме Мэттис разом з Пентагоном в цьому випадку — вкрай зацікавлена особа.

Я не думаю, що на даному етапі станеться, як кажуть деякі хлопці, «велика геополітична угода» по Україні. Я не вважаю північнокорейське угоду [підписана Трампом і Кім Чен Ином в Сінгапурі] угодою, знаючи американців і їх 47 вимог щодо роззброєння КНДР, які вони висунули Пхеньяну; це радше спроба показати, що ця проблема теоретично може бути вирішена, і є політична мужність визнати можливість її рішення. І спроба покращити імідж Трампа, показати, що з 1953 року ніхто ні на що, крім перемир’я, не був здатний, а пан Трамп може вирішувати світові проблеми.

Трамп, звичайно, буде зацікавлений вирішити якісь проблеми на зустрічі з Путіним. Але мені здається, що більш важливим буде Близький Схід. Я так розумію, що зустріч матиме важливе значення і для того, щоб зупинити подальше зближення між Росією і Китаєм. Так що Росії можуть дати певні аванси.

Для України я бачу приблизно такий діапазон: між продовженням конфлікту в його нинішній стадії і його пом’якшенням, аж до примусової нейтралізації України у разі досягнення угоди, або аж до відповідної пропозиції під умовні політичні гарантії США, Німеччині і Франції. Цілком можливо, що на якомусь етапі нас можуть попросити вибрати між, з одного боку, нейтралітетом і якимось врегулюванням з урахуванням російської позиції і, з іншого, невизначеною ситуацією, від якої Москва може отримати певні дивіденди. Хоча поки це початок процесу. І якщо на цій зустрічі і будуть якісь декларації, то, напевно, все-такі більш конкретні, ніж «сторони обговорили» той чи інший питання.

Трампу потрібно отримати якісь рішення. Але з Сирії Путін теж не піде — тут також є свої обмежувачі. Можливо, по Донбасу будуть позначені якісь умови, які дозволять припинити військову фазу конфлікту. Путін не пустить повноцінну миротворчу місію на весь Донбас — це навряд чи можливо. З точки зору досвіду американської дипломатії я б припустив щось на кшталт політичної місії для оцінки ситуації на Донбасі. Але ми не знаємо, наскільки Пентагон зацікавлений у завершенні конфлікту на Донбасі. Якщо вони вважають, що зберігається російська загроза для країн Балтії, вони можуть бути зацікавлені у продовженні конфлікту як елемента активного стримування Москви.

Путіну важливо не допустити односторонніх поступок. Москва може припускати, що після президентських виборів в Україні місцеві влади будуть схильні до прийняття форм врегулювання на Донбасі з урахуванням російської трактування Мінських угод. З точки зору Росії, це питання явно не терміновий. Для них більш срочен питання Сирії. З точки зору США, також більш важливі зараз питання Сирії, Ірану, Афганістану і Північної Кореї.

Якісь зрушення можливі, думаю, в першу чергу по Сирії, тому що є загроза непрямого військового зіткнення. Іран, думаю, теж важливий. Але справа в тому, що і по Сирії, і по Ірану угода можлива тільки в тому випадку, якщо на поступки піде Москва. З боку США поступкою може бути відмова від вимоги заміни Башара Асада, тому що вони все-таки це питання не знімають. Думаю, можливий розділ Сирії на більш жорсткі сфери впливу з урахуванням інтересів США, Росії і курдів, а також з анклавом під неформальним контролем Ізраїлю на півдні Сирії. Ну а питання Ірану нерешаем, поки Європа підтримує іранське ядерне угоду.

Я не бачу якоїсь проривної ідеї, яка могла б змінити відносини між Росією і США. Напевно, виграшним може бути питання озброєнь і продовження Договору СНО-3 [про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь] на п’ять років. Думаю, це вони зроблять.

«>

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top