новини корупції

Витрати газового бізнесу: МВФ вдарив по схем на газовому ринку

Витрати газового бізнесу: МВФ вдарив по схем на газовому ринку

30.10.2018

І чому Україні потрібна ринкова ціна на газ для населення

З 1 листопада поточного року ціна на газ для населення підвищиться на 23,5% і складе 8550 грн за 1000 кубометрів замість 6960 грн. Таке рішення Кабінет міністрів України прийняв на надзвичайному засіданні 19 жовтня. В інтерпретації української влади: такі вимоги Міжнародного валютного фонду (МВФ).

«Ми починали переговори з того, щоб підвищити ціну від діючої на 60%, але в результаті компромісу знайшли інший підхід. І ціни з 1 листопада на газ зростуть всього на 23,5%, а не на 60%», – повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання. Компроміс значний, тому що при підвищенні ціни на 60% вона склала б 11 076 за 1000 кубів газу.

Втім, як стало відомо пізніше, домогосподарства чекає ще два підвищення цін на газ: з 1 травня 2019 року – до 9851,66 грн за 1000 кубометрів, а з 1 січня 2020 – до 12 313,85 грн за 1000 кубометрів газу. Уряд намагалося приховати факт подальшого підвищення цін, опублікувавши постанову, а потім терміново вилучивши його зі свого офіційного сайту. Але преса встигла побачити документ.

Mind спробував розібратися, чому ціни на газ повинні бути ринковими, які в цьому переваги і недоліки, і хто ж виграє від низьких цін на газ для населення.

Зрівняти ціни на газ для населення і промисловості Україна вперше зобов’язалася ще в 2008 році, відповідний Меморандум був підписаний прем’єр-міністром Юлією Тимошенко і главою МВФ Домініком Стросс Каном. Але з тих пір в газовій політиці України нічого не змінилося.

Але в цей раз МВФ, схоже, знайшов правильний момент і аргументи.

Україні найближчим часом необхідно виплачувати великі борги за попередніми позиками, а без нового кредиту зробити це буде проблематично, аж до реального ризику оголошення дефолту. Уряд Гройсмана змушене було піти на такий непопулярний крок, щоб отримати хоч якісь гроші від МВФ.

Як МВФ покарав влади України? Із-за різниці цін на газ для промисловості та населення НАК «Нафтогаз України» у своєму бюджеті постійно показував збитки, які вимірювалися десятками мільярдів гривень. Ці збитки автоматично перекладалися на державний бюджет. І уряду, незалежно від імені та партійної приналежності прем’єра, змушені були покривати їх.

Категоричну вимогу фонду – підвищити тарифи на газ для населення – з’явилося в програмі відносно недавно. Ще 8-10 років тому, під час обговорення варіантів допомоги Україні, МВФ ставив умову: скоротити дефіцит бюджету НАК «Нафтогаз України». А яким чином українська влада буде це робити, вони повинні були вирішувати самі.

Але в підсумку замість реформ влади України воліли «законсервувати» ситуацію з різницею цін на газ, з року в рік продовжуючи НАКу статус «постачальника зі спеціальними зобов’язаннями» (ПСО), який давав право постачати населенню і теплокомуненерго газ за зниженими цінами. А разом зі статусом була «законсервована» і структура газового ринку зі схемами крадіжок газу і виведенням грошей.

Більш того, за 27 років Україна так і не змогла створити єдиний повноцінний реєстр кінцевих споживачів газу, а також оснастити всіх споживачів лічильниками. Це дає можливість гравцям ринку використовувати різницю цін на газ.

Фахівці МВФ, як і всіх інших міжнародних фінансових інститутів, знають про існування схем, які використовує у своїй роботі газовий сектор України, і скільки грошей і ким виводиться з нього.

Як відсутність централізованого обліку підтримує махінації на ринку газу? Mind вже писав про найбільш поширених схемах крадіжки газу в Україні.

Один з екс-керівників досить великого облгазу погодився розповісти Mind про поширені схеми заробляння і виведення грошей з ринку за рахунок різниці цін між домогосподарствами і промисловими споживачами.

Ціна на газ формується з наступних складових: ціна газу у НАК «Нафтогаз України»; вартість транспортування магістральними газопроводами («Укртрансгаз»); вартість розподілу через місцеві газопроводи (обл — і міськгази); тариф збутової організації (бере гроші від споживача); ПДВ.

Відпускна ціна Наку – 4942 грн за 1000 кубометрів; для домогосподарств, з усіма послугами, вона становить 6960 грн; різниця – трохи більше 2000 грн. А якщо замість ціни Наку взяти вартість газу на європейському ринку, наприклад, на розподільчому хабі NCG (Німеччина), то різниця збільшиться до 3000 грн за 1000 кубів.

Газ, списаний на населення без приладів обліку, або выкаченный на технічні потреби, «перетворюється» в «імпортний» і дорого перепродується промисловим споживачам. Зверніть увагу, останнім часом на європейському спотовому ринку з’явилося багато компаній, які або ніколи раніше з газом не працювали, або спеціально були створені для псевдоекспорту газу в Україну.

Скільки газу можна вкрасти на споживачів без лічильників? Протягом десятків років у всіх газових балансах на потреби населення, включаючи теплоенерго, відводилося 17-18 млрд кубів. Навіть в 2016 році цей показник становив 17,6 млрд: 11,9 млрд для населення плюс 5,7 млрд для ТКЕ. І тільки в 2017 році баланс змінився: населення спожило 11,2 млрд, а ТКЕ – 4,6 млрд кубів, всього – 15,8 млрд кубів газу. Статистика показала скорочення споживання, на що є об’єктивні причини.

Станом на 1 липня 2016 року житловий фонд України був оснащений лічильниками на 73,2 %. З 13,076 млн домогосподарств лічильники встановлені у 9,570 млн. Але ці 73,2% домогосподарств з приладами обліку споживали 95% всього газу, поставленого населенню, так як домогосподарства, які споживають найбільші обсяги газу, практично всі мають лічильники.


На жаль, це останні офіційно зведені дані по встановленню приладів обліку в побутовому секторі. Починаючи з грудня 2015 року НАК «Нефтагаз України» збирав відомості у облгазів по установці лічильників в будинках і квартирах, і публікував їх.

Але в березні 2016 року ПАТ «Дніпропетровськгаз», а в липні – «Житомиргаз», «Закарпатгаз», «Івано-Франківськгаз», «Тисменицягаз», «Миколаївгаз», «Рівнегаз» та «Суммыгаз» (всі підконтрольні групі «РГК» Дмитра Фірташа) відмовилися подавати відомості. Без цих даних неможливо отримати загальну картину по країні, і НАК припинив оновлювати статистику.

Нормативи і «мертві душі». Наскільки за останні два роки могла змінитися ситуація з оснащенням побутових споживачів лічильниками – складно сказати. НКРЭКУ наводить інформацію, що домогосподарства з газовими плитами і колонками збільшили оснащеність лічильниками до 93%, два інших показника не змінилися, так що 100% обліку точно не досягнуто. Квартири з газовими плитами, в більшості своїй, «живуть» без лічильників. А значить, близько 3 млн споживачів залишаються об’єктами для махінацій облгазів.

Згідно із законом «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (абз. 4 ч. 1 ст. 5), ці домогосподарства отримували і будуть отримувати газ до 1 січня 2021 року згідно з «нормами споживання», які прописані в постанові КМУ №203 від 23.03.2016:

  • 3,3 куб. метра газу (плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання) на 1 особу/міс.
  • 5,4 куб. метра газу (плита газова у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача) на 1 особу/міс.

«Ось це нормування, ще одне джерело для створення «неврахованого» обсягу газу. Воно породжує і «мертві душі» – ще одну зі статей доходів облгазів», – пояснює наш співрозмовник, екс-керівник одного з облгазів.

По-перше, далеко не всі домогосподарства повністю використовують «норму». По-друге, якщо у споживача немає зареєстрованого лічильника, неважливо, з якої причини, а є тільки поштову адресу, то перевірити, наскільки такий споживач реальний, практично неможливо. Але «норма» на нього списується. Сотнею боржників менше – сотнею більше.

Влада знає, що доходи у людей мізерні, бо борги за газ ростуть. А стягнути їх можна тільки по суду. Але в цьому випадку треба додатково витратитися на адміністрування, юридичний супровід позову, на сам процес стягнення боргу. А що з пенсіонера взяти? Тому обл — і міськгази сміливо списують такі борги на збитки, зменшуючи тим самим оподатковувану базу. Прибутку немає.

У вересні 2017 року, коли НАК «Нафтогаз України» повернув собі контроль над «Кировоградгазом» і провів аудит, виявилося, що до реєстру абонентів було внесено 384 фіктивних адреси. З 2009 по 2017 рік ним було поставлено 9,8 млн кубів газу на 78,4 млн грн.

І скільки таких «мертвих душ» у кожному обл — або міськгазі, можна тільки здогадуватися. З 2015 року НАК підготував чотири законопроекти, які б зобов’язували облгази подавати в «Укртрансгаз» дані про обсяги газу, що поставляються кінцевим споживачам. Жоден із законопроектів не був прийнятий, а саботаж йде і зараз.

Скільки коштують «нормативні» невраховані надлишки? Споживає населення без лічильників свою газову «норму», — перевищує її чи не добирає – владі і НАКу залишається вірити на слово керівництву місцевих газсбытов. А скільки грошей крутиться на цьому ринку, розглянемо на прикладі Києва.

За даними Київської адміністрації, на сьогодні у столиці 316 000 квартир живуть без лічильників. Споживання 3,3 кубометрів газу на людину в місяць – показник цілком прийнятний. Дельта з’являється, коли в столиці відключають гарячу воду і норма споживання збільшується на 2,1 метри куб/місяць, до 5,4 кубометра. Наявність у квартирі бойлера або електронагрівача в розрахунок не береться, а тому платити за збільшеною нормі повинні всі.

Якщо припустити, що у 316 000 квартир приписано по одній людині, то за місяць відсутності гарячої води «Київгаз» отримував додатково: 2,1 кубометрів газу множимо на 6,96 грн (стару ціну 1 куб. метра) і множимо на 316 000 квартир = 4 618 656 грн (або майже $164 000, за курсом 28,2 грн/$). За шість місяців відсутності гарячої води показник складе $983 000, майже $1 млн. Якщо в квартирі прописано 2-3 людини, це $2-3 млн додатково.

При ціні 8,55 грн за 1 кубометр додатковий дохід в місяць для «Київгазу» складе майже 5 674 000 грн, або $201 000. За шість місяців – $1,207 млн Або $2,4–3,6 млн при прописці 2-3 осіб.

При цьому Міністерство енергетики та вугільної промисловості України пропонує Кабміну підвищити норми споживання газу для населення без лічильників.

Так, норматив споживання газу для домогосподарств з газовою плитою за наявності центрального гарячого водопостачання пропонується закріпити на рівні 5,8 куб. м в місяць на одну людину (з квітня по вересень) і 8,8 куб. м на одну людину (з жовтня по березень).

Для домогосподарств з плитою і без центрального ГВП норматив може бути встановлений на рівні 8,3 куб. м на одну людину (з квітня по вересень) і 13,7 куб. м на одну людину (з жовтня по березень).

А для домогосподарств, що використовують газову плиту і водонагрівач, пропонується закріпити норму в розмірі 20 куб. м на одну людину (з квітня по вересень) і 25 куб. м на одну людину (з жовтня по березень).

Як знизити привабливість схем? У МВФ вважають, що підвищення тарифів хоча б знизить привабливість схем з виведення грошей з українського газового ринку. Раціональність позиції фонду підтвердив і наш співрозмовник, екс-учасник газового ринку.

Підвищення ціни на 23,5% замість планів підняти її на 60% вже можна вважати величезним успіхом для «гравців», які створюють «невраховані надлишки». Маржинальність їх «бізнесу» знизиться, але поки буде різниця цін для населення і промисловості і відсутність достатньої кількості газових лічильників, крадіжка газу буде мати прямий економічний сенс. Витрат – мінімум, рентабельність – висока. Це вже не просто злочин, це, нехай кримінальний, але бізнес.

А, як показує практика, боротися з бізнесом методами кримінальної юстиції марно. Можна спробувати мінімізувати збиток, наприклад, за рахунок самого масового і самого незахищеного споживача. В даному випадку, підвищення цін на газ має і позитивні моменти: НАК збільшить доходи і буде перераховувати до держбюджету 90% прибутку, як пообіцяв прем’єр Гройсман, значить, навантаження на бюджет країни знизиться, Україна швидше почне розраховуватися з дуже великими боргами перед МВФ.

А якщо врахувати, що найбільш незахищені верстви населення отримають субсидію, загальні витрати бюджету на її виплату все одно будуть нижче, ніж дотації «низької ціни».

Споживачі швидше обзаведуться лічильниками. А втрату маржинальності на схемах газорозподільні та збутові компанії трохи компенсують за рахунок підвищення своїх офіційних доходів.

Довідка

На 23 жовтня заборгованість газсбытов перед НАК «Нафтогаз України» склала 46,7 млрд грн: населення заборгувало 19,5 млрд грн, а тепловики – ТКЕ і ТЕЦ – 27,2 млрд грн. Це саме ті споживачі, яким газ поставляється за заниженими цінами.

Заборгованість газорозподільних компаній перед «Укртрансгазом» за выкаченный на технічні потреби газ склав 26 млрд грн, при цьому, 65% (17 млрд грн) припадає на підприємства, що входять в групу «Регіональна газова компанія», підконтрольна Дмитру Фірташу.

В тему: ДМИТРО ФІРТАШ. ІСТОРІЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО МІЛЬЯРДЕРА

Андрій Коболєв. Непомітний «ветеран» газової труби

Витрати газового бізнесу: МВФ вдарив по схем на газовому ринку оновлено: Жовтень 30, 2018 автором: Redactor
Источник

Нажмите на стрелку что бы читать дальше
<--nextpage-->

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top