Новини Сум

Винні в злочинах проти Майдану все ще не покарані

27.02.2018
11:17

Четверта річниця Революції Гідності дає привід не тільки для розмов про її досягнення і невдачі, але й про трагічні події, що відбувалися з листопада 2013 р. по кінець лютого 2014 р. Тоді силовики вперше відкрито чинили злочини проти співгромадян (стріляли, викрадали, били прямо перед телекамерами, катували), які не здійснювали ніяких злочинів, а всього лише вийшли на вулиці реалізувати своє конституційне право на протест. Через чотири роки деяких підозрюваних силовиків все-таки судять, але до реальних строків покарання у поодиноких випадках дійшло лише у столиці, а в Сумах поки що так ніхто і не покараний.
Процеси йдуть
«Стан розгляду злочинів викликає незадоволення, проте в цілому я оцінюю ситуацію більш-менш позитивно. Процес йде, справа колишніх співробітників «Беркута», яким винесені підозри, що розглядається, і незабаром, коли ми перейдемо до допиту свідків, я очікую в ньому якісний прориву», — каже один з адвокатів загиблих героїв Небесної Сотні Віталій ТИТИЧ. У подібному обережно-оптимістичному тоні висловлюється ще один адвокат загиблих — Євгенія ЗАКРЕВСЬКА. Вона каже, що намітилися зрушення в розслідуванні загибелі перших героїв Майдану — Михайла Жизневского, Сергія Нигояна, Юрія Вербицького та Романа Сеника. Зокрема, слідство впритул підійшов до визначення конкретних особистостей беркутівців і титушек, стріляли і викрадали загиблих. Незважаючи на обережний оптимізм, в цілому ситуація із розслідуванням злочинів силовиків проти учасників Майдану як у Києві, так по всій Україні далека від оптимізму (див. «Трагічні цифри: жертви і підозрювані»). Нині триває процес над п’ятьма колишніми співробітниками «Беркута», яких звинувачують у вбивствах демонстрантів, 21 «беркутівець» втік у Росію і був оголошений в розшук, з них 15 отримали громадянство Росії, а три — притулок у Росії. Найзнаменитіший з них – колишній командир київського «Беркута» КУСЮК Сергій, який був помічений в Москві, де він 12 червня 2017 р. керував ОМОНОМ, розганяв мітинг прихильників опозиційного політика Олексія НАВАЛЬНОГО. Ще в 2016 р. екс-президенту Віктору ЯНУКОВИЧУ, що екс-міністру внутрішніх справ Віталію ЗАХАРЧЕНКУ, екс-голові Служби безпеки України Олександра ЯКИМЕНКА та іншим які ховаються в Росії екс-чиновникам було повідомлено про підозру у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, скоєних у період з 18 по 20 лютого 2014 в Києві. Однак безліч епізодів беззаконня силовиків все ще не розслідується. Наприклад, за словами адвокатів, досі навіть не розпочато розслідування загибелі 15 протестувальників і нанесення тяжких тілесних ушкоджень співробітниками «Беркута» ще більш ніж 40 учасників протесту вдень 18 лютого на вул. Шовковичної та Інститутської. На даний момент винесені два вироки щодо «титушек» — азербайджанців, привезених з Харкова для розгону протестувальників, з яких реальне покарання відбуває лише один.
Причин такої ситуації декілька — як об’єктивних, так і суб’єктивних. Об’єктивно — доводити провину кожного конкретного виконавця й організаторів злочинів у відкритому суді дуже непросто, оскільки цілий пласт доказів був знищений ними ж у перші дні після перемоги Евромайдана, а також у наступні місяці. Але основна причина гальмування розслідування злочинів 2013-2014 рр. проста — в так званій «правоохоронної системи» діє принцип кругової поруки і принцип мовчання – як в одній з кращої в світі італійської мафії. Навіть справи, які були розслідувані МВС і прокуратурою, роками мігрують по судах через позиції людей у мантіях – вони беруть самовідвід, справа передається іншому судді, у якого закінчуються повноваження, потім знову слід самовідвід чергового судді і т. д. Також підозрюваним обирають саму м’яку міру запобіжного заходу, яка можлива, а то й взагалі через прогалини у процесуальному кодексі не обирають такий, і тоді обвинувачений виходить на свободу. Якщо ж справа доходить до вироку, він буває максимально м’яким. Зараз же над усіма рассматривающимися справами по злочинах проти учасників Евромайдана у зв’язку з судовою реформою нависла ще одна загроза – справи можуть бути передані іншим судам, а значить, почнуть розглядатися новими суддями з самого початку.
Злочин без покарання
На щастя, під час Евромайдана Суми уникли трагічних подій, пов’язаних із загибеллю людей. Проте без постраждалих під час т. зв. «зачистки» Будинку рад силовиками в ніч з 26 на 27 січня 2014 р. і під час штурму міського відділу УВС 19 лютого не обійшлося. Нагадаємо: вдень 26 січня протестувальники увійшли на перший поверх Будинку рад за негласною угодою з міліцією – самі силовики відкрили їм двері, не постраждав жоден міліціонер і ні одна скляна двері. Проте в ніч на 27 січня міліція в 0:30 год. раптово, без попередження, як це передбачено законом, почала зачистку нечисленних евромайдановцев, що залишилися в будівлі. На уривках з оперативного відео, доступного на Yotube, видно, як до людей, які не чинять опір, застосовують грубу силу. Далі 13 чоловік, що знаходилися на першому поверсі, після затримання били ногами, змусили лежати на холодній бетонній підлозі близько години в наручниках, брутально закидали в автозаки і вчасно не надавали медичну допомогу. Серед них був і 70-річний Віктор МАЙБОРОДА, який отримав сильний удар по голові кийком, хоча він і не опирався. Після зачистки ДС був розгромлений і наметове містечко Евромайдана, що знаходився на площі Незалежності. Всі ці злочини можуть бути кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу. Здійснювали співробітники Сумського, Конотопського та кількох інших райвідділів МВС, перекинуті на посилення захисту будівлі облдержадміністрації, оскільки сумської «Беркут» на той момент перебував у Києві. Як встановлено наразі, всього в будівлі перебувало близько 150 співробітників міліції, з них підозрюються у злочині не більше 20. Справа щодо них зависло в Генпрокуратурі, яка з 2016 р. його розслідує.
Незаконний наказ про зачистку Будинку рад віддали два міліцейських чину: тодішні начальник обласного УМВС Віктор КОЗИЦЬКИЙ і безпосередньо знаходився у Будинку Рад його заступник з громадської безпеки Олександр МАЛЬОВАНИЙ. Віктор Козицький ще в 2014 р. втік у Росію, а Інтерпол відмовляється оголошувати його в розшук — нібито в даному переслідування має політичний підтекст. Поки ж Козицкому пред’явлені звинувачення за ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу «Перевищення службових повноважень» та ст. 340 «Незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів». Чому до нього не застосована процедура заочного засудження – неясно.
Стосовно ж Олександра Мальованого справу було направлено до суду ще у вересні 2014 р., однак почало розглядатися лише через два роки (!). Процес триває досі, останні засідання відбулися в січні 2018 р. Також пан Мальований неодноразово був у відрядженнях в зону АТО, що, безсумнівно, може бути трактовано захистом як пом’якшувальна обставина при винесенні вироку.
Також тривають процеси над працівниками прокуратури, выносившими затриманим незаконні підозри і як наслідок перешкоджали проведенню масових акцій протесту. У 2017 р. нарешті розпочалося розглядом справи колишнього прокурора області Миколи БІЛОКОНЯ, який незаконно повідомив про підозру п’яти депутатів Сумської міськради. Обвинувальний акт щодо нього був відправлений в суд 12 травня 2015 р., таким чином до початку суду також пройшло два роки. Справа Дмитра ГРИЩУКА, колишнього прокурора прокуратури р. Суми, а нині адвоката, відправили до суду ще в березні 2015 р., а почали слухати тільки в лютому 2017 р. Останнє засідання по справі відбулося 15 лютого 2018 р. Ще один колишній прокурор прокуратури р. Суми, Євген СТАВИЦЬКИЙ, тепер працює в поліції, їздить у відрядження в зону АТО і іноді буває на судових засіданнях по своїй справі, розгляд якого також почалося з відстрочкою на два роки.
Галина КОРОЛЬОВА та Оксана ЧОРНИХ — двоє суддів Ковпаківського райсуду, й присудили незаконно затриманим майданівцям цілодобовий домашній арешт, також не бідують. Обидві досі відправляють правосуддя в той час, коли йдуть процеси проти них самих у Богодухівському райсуді Харківської області та Гадяцькому – Полтавської. Розгляд обох справ закінчиться не раніше ніж через рік. У Білопільському райсуді триває процес на Аліною ПАДАЛКОЮ – слідчим міліції, «розслідували» справи проти майданівців. Тим часом сама слідчий продовжує працювати вже в поліції… Чому так? У прокуратурі пояснюють — до винесення вироку людина вважається невинною, а отже, підстав для його відсторонення або звільнення немає. Підозра ж у злочині підставою для відсторонення не є…
Прес-служба Генпрокуратури 8 лютого 2018 р. повідомила про закінчення розслідування справ за епізодами злочинів, скоєних дев’ятьма силовиками в ніч з 26 на 27 січня. Як повідомляється, підозри пред’явлені трьом слідчим і трьом колишнім прокурорам прокуратури Сум. Прізвища підозрюваних не повідомляються, але з неофіційних джерел випливає, що деяким з вищеназваних підозрюваних пред’явлені нові звинувачення. Хто ж решта – поки неясно.
Також поки розслідується справа Юрія ЧМИРЯ — колишнього голови Сумської ОДА , а під час Евромайдана — чиновника адміністрації побіжного президента Віктора ЯНУКОВИЧА. Є підстави припускати, що він також був причетний до організації репресій проти евромайдановцев. Сам екс-чиновник це спростовує.
Злочини без розслідування
Але ці злочини хоча б розслідувані, і шанс, що винні в них понесуть покарання, все ж є. Однак в історії злочинів проти сумського Евромайдана залишилися епізоди, які не були розслідувані. Одне з них – вбивство тернопільського евромайдановца, Героя України Тараса СЛОБОДЯНА. У березні 2014 р. його понівечене тіло було знайдено в районі колишнього заводу ГТВ в лісопосадці, висловлювалися припущення, що Тарас був викрадений силовиками або сумськими «титушками», таємно перевезений в Суми і убитий. Справа про сумських «титушках», що поставлялися на Євромайдан, теж не було розслідувано до кінця і закрито. Також прокуратура Сумської області не довела до суду справу про застосування міліцією помпової зброї проти протестувальників під час штурму міського УВС 19 лютого. Закрито кримінальне провадження про зникнення особистих речей і техніки евромайдановцев, вилучених міліціонерами після зачистки Будинку рад 26 січня на суму близько 3 тис. доларів. Колишні евромайдановцы підозрюють, що співробітники міліції просто розграбували вилучене і поділили між собою здобич після вдалого набігу.
Замість епілогу
Все таємне коли-небудь стає явним, тому, очевидно, винні у всіх злочинах проти Евромайдана будуть названі і, можливо покарані. І крім людського суду, їх чекає суд совісті і суд Божий…

Трагічні цифри: жертви і підозрювані (подверстка)
Розслідуванням злочинів, скоєних під час Евромайдана, нині займається Департамент спецрозслідувань Генеральної прокуратури України, очолюваний Сергієм ГОРБАТЮКОМ. За його даними, з 30 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р. від дій силовиків тільки в Києві постраждало 2780 осіб, 1800 з них визнані потерпілими, 104 — загинули безпосередньо під час протистояння, 278 отримали тяжкі і середньої тяжкості тілесні ушкодження. Досі неясна доля 56 зниклих без вісті під час Евромайдана. За словами генерального прокурора Юрія ЛУЦЕНКА, станом на лютий 2018 р. вручено і оголошено 412 підозр, з них 48 — високопосадовців минулої влади, 208 – силовикам, серед них 27 слідчих, 20 прокурорів і 16 суддів. До судів направлено 161 обвинувальний акт щодо 252 осіб. За результатами судового розгляду визнані винними 50 осіб. З них 43 отримали обвинувальні вироки. Також Генпрокуратура розслідує факти злочинів щодо силовиків, зокрема 13 вбивств міліціонерів.

Врез: Генпрокуратура анонсувала швидкий початок заочних судових процесів над організаторами злочинів проти евромайдановцев
Коментар :
Андрій БУКІН, учасник сумського Евромайдана: « Всі процеси розслідування були запущені по максимально бюрократичного шляху, змінювалися прокурори, свідки не хотіли давати свідчення… В такому вигляді справи не пройдуть суд, вони там просто розваляться. Чи будуть винесені вироки з умовним терміном покарання. Цапом-відбувайлом у справі 26 січня був призначений Козицький, який втік до Росії, все начальнички і начальники в міліції показали на нього пальцем і сказали: «Він наказав!» Майор Дмитро ЗАРЕМБА, який безпосередньо керував зачисткою вночі 27 січня, залишився в міліції, пройшов переатестацію і тепер підполковник поліції. Ось і все розслідування…»

Сергій Бондаренко, «Панорама» №8

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top