Головні новини

Україні потрібна нова Конституція з посиленням ролі прем’єра — Гройсман

Чутки про мою залежності сильно перебільшені», — любить повторювати прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Він давно позиціонує себе як самодостатній політик і управлінець, хоча колись вважався креатурою президента Петра Порошенка.

Глава уряду вже підтвердив свою участь у парламентських виборах 2019 року. Але ось в якій команді він на них піде з «Народним фронтом», БПП або окремо — поки що інтрига.

У бесіді з OBOZREVATEL Гройсман розповів, як бачить конституційну реформу в Україні, чому захищає в. о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун, з чим піде на вибори-2019 і чому забуксували переговори про створення єдиної політичної сили.

— В Кабміні є кілька вакантних місць. Подейкують, що нардеп від БПП Ніна Південця претендує на посаду міністра фінансів. Це так?

— Я визначився з кандидатурою в. о. міністра фінансів, і це Оксана Маркарова. Вважаю її кваліфікованим фінансистом. Вона взагалі посилила фінансовий напрям уряду, бо інших кандидатів я не розглядаю.

Чому зависли кілька відставок міністрів? Маю на увазі Юрія Стеця, Тараса Кутового.

— Їхні заяви в парламенті, але Рада поки не перейшла до їх розгляду. Тому поки працюємо в такому режимі. На ефективність роботи це не впливає.

— Окремо хотілося б поговорити про пані Супрун. Ви кажете, що вона професіонал, завжди її захищаєте. Однак те, що відбувається в українській медицині, викликає багато питань.

— А що відбувається?

— Хаос.

— Медицина не знала змін з минулого століття. Її довели до руїни. Уляна Супрун розпочала реформу, щоб це змінити. Вона волонтер, яка приїхала сюди працювати. У неї непростий характер — просто кремень, для неї немає ніяких авторитетів, і тому вона здатна ламати схеми, які сформувалися у цій сфері. Вона зібрала непогану команду заступників, і в департаментах є сильні люди. Візьміть Павла Ковтонюка, візьміть Олю Стефанишину.

 

— Дуже багато питань по Стефанишиної про діяльність міжнародних організацій, про закупівлі — неймовірно багато.

— Питань може бути багато, але на всі питання є відповіді. Дійсно, змінили механізм закупівель: замість закритого клубу в Україні препарати замовляємо в абсолютно прозорих організаціях за кордоном.

— І вони йдуть 2 роки.

— Вони просто наздоганяють. Це ті договори, які були укладені ще в 2015-2016 роках. Сьогодні доходять ліки, які були куплені додатково на заощаджені кошти. Спочатку затримки були пов’язані з тим, що ми вперше купували великі партії. Зараз ми закуповуємо препарати, які заздалегідь готуються під Україну. Це — світова практика. Додам, що раніше ніколи не визначалися потреби, тому спочатку це відбувалося дещо хаотично. Зараз всі систематизується.

Наприклад, зараз вперше за 7 років Україна повністю забезпечена вакцинами, необхідними для імунопрофілактики у відповідності з календарним планом вакцинації.

І все ж 2 роки… Інші ж привозили.

— Та тому що вони брали дрібними партіями — там, там, там і за значно вищими цінами. А тут централізована закупівля через ООН. Вони виходять на міжнародний тендер. Як на міжнародному тендері щось скомбинируешь? Тут дивилися наші правоохоронці, а там ФБР, фінансові служби — всі хто хочеш. Транзакції йдуть через валютні рахунки. Щоб спробувати там щось вкрасти, треба бути хворим на голову.

 

Але суть навіть не в цьому. Ви запитували, чому я підтримую Уляну? Тому що вважаю, що вона не корупціонерка, вона здатна приймати жорсткі управлінські рішення, вона вболіває за справу. На неї можна покластися, а мені це потрібно. Її багато хочуть збити, нав’язати «свого» міністра, через нього впровадити нові корупційні схеми — і знову все по колу. А я хочу змінити систему охорони здоров’я.

І процес пішов. Вже 9 млн українців уклали договори на обслуговування сімейними лікарями. Через 2-3 роки ви побачите результат, але для цього потрібно бути послідовними. Не можна шарахатися з боку в бік.

У цілому діяльністю скількох міністрів ви задоволені? Не будемо питати прізвища, розуміємо, що ви не скажете, але скільки людей ви вважаєте професіоналами?

— Тут питання не в кількісних показниках. Зрозуміло, що коаліційний уряд. Є різні міністри з різними людськими, моральними, професійними якостями. Я прагну до кожного шукати свій підхід, щоб всі були максимально ефективними.

Але є міністри, якими ви зовсім не задоволені?

— Я не можу зараз говорити про кількісні показники, але підкреслюю, що деякі міністерства могли б бути набагато сильнішою.

Ви задоволені квотного принципу формування уряду?

— Така політична реальність.

Але в усьому світі є механізм консультацій.

— У всьому світі прем’єр-міністр може відсторонити міністра — я цього зробити не можу. В українського прем’єра немає багатьох інструментів, які повинні бути.

У нас коаліційний уряд. Воно створене з кількох політичних сил, і кожна з них має право на свої погляди при формуванні Кабміну. Хоча я прихильник такого підходу: визначається компромісна фігура прем’єр-міністра, а далі він створює для себе команду, представляє її коаліції, а вона погоджується чи ні. Але мені здається, що поки для української політики це неможливо. Хоча в тій же Німеччині так само, як і у нас, формувався уряд.

Так, непрості переговори були.

— Тим не менш, в більшості випадків я знаходжу взаєморозуміння з колегами з уряду. Знаєте, за ці два роки багато стали сильнішими як професіонали. Це дуже важливо. Могло б уряд бути сильніше? Могло б, але я вдячний колегам, що в такий непростий час вони беруть на себе відповідальність і працюють.

 

— Зараз святкуємо День Конституції. От ви кажете, що прем’єр-міністру не вистачає повноважень усувати міністрів, а які ще ви внесли зміни в Конституцію?

— Роль прем’єр-міністра в органах виконавчої влади має бути однозначно посилена.

Ви говорите про парламентську республіку?

— Парламентсько-президентської — тут це не має значення. Проблема в тому, що український прем’єр-міністр не має права навіть видати розпорядження, укази. Їх приймає тільки колегіальний орган. Це розмита відповідальність, розмиті повноваження. Видати указ прем’єр-міністр також не може — є тільки рішення уряду, постанови уряду, доручення уряду. Прем’єр може дати доручення, зібрати Кабінет міністрів, внести подання уряду з певних питань.

Проблема в тому, що український прем’єр-міністр не має права навіть видати розпорядження, укази… Це розмита відповідальність, розмиті повноваження

Чому так було зроблено, на вашу думку?

— Щоб зробити слабкого прем’єра з точки зору його функціоналу. Але це абсолютно неефективна модель. Я говорю не про себе, а в цілому про систему. Я працюю у владі не один день, і у мене є розуміння, що таке ефективне управління. Тому кажу, що повноваження прем’єра повинні бути посилені так само, як і його персональна відповідальність.

В цілому, вважаю, треба вдосконалювати Конституцію. У тому числі і в розділі місцевого самоврядування. Також треба ліквідувати дуалізм влади. І нехай там ніхто не думає, що я «наїжджаю» на президента. Просто я відверто виступаю за більш ефективну модель управління.

Про які саме повноваження президента йде мова?

— По-перше, можливості президента передбачено виключно ст. 106 Конституції України. Все інше їй не відповідає, тому має бути скасоване.

По-друге, потрібна окрема дискусія щодо конституційного питання. Я б не хотів, щоб хтось моїми словами зараз спекулював: «Ось Гройсман з кимось бореться таким чином». Я можу боротися тільки за ефективне управління, а ефективне управління може бути тільки тоді, коли збалансовані повноваження і відповідальність.

Прем’єр повинен отримати більш широкі повноваження щодо формування уряду, розпорядчими документами. Можна взяти німецьку модель чи канадську. Подивіться, як це працює в розвинених демократіях.

І все ж, парламентська модель або парламентсько-президентська?

— Ну ось ми сьогодні живемо в моделі парламентсько-президентської республіки. Я вважаю, що її потрібно збалансувати, уточнити, врегулювати. Що стосується зміни моделі, то потрібно радитися з українцями.

 

Більшість людей в цьому не розбираються.

— Не розбираються, але у нас є певні традиції. Національне законодавство залежить від традицій України. Якщо люди говорять: «Ми хочемо, щоб в країні був президент», це означає, що українцям потрібен лідер нації.

Але через півроку вони цілком можуть захотіти бачити Україну парламентською.

— Ми можемо запитати в українців, дізнатися їх думку, далі наводити свої аргументи, дискутувати, переконувати людей — це демократичний процес. А для кого ми працюємо у владі? Наприклад, коли я був мером 8 років, то завжди орієнтувався на людей. Я був налаштований змінити систему транспорту для комфорту людей, спочатку вони мене критикували, але я боровся, переконував, а коли ми отримали результат — вони мене дякували.

— Уявіть, ви — в кабінці для голосування, один питання і тільки два варіанти: обирати президента в парламенті або залишити нинішню модель?

— Прямі вибори президента — це те, що відповідає нашим традиціям. Класична парламентсько-президентська республіка може мати місце. А забирати у людей право обирати президента невірно

— Ви вже готуєте проект конституційної реформи або все це ще на рівні ідей?

— На превеликий жаль, раніше зміни в Конституцію України відбувалися революційним способом. У 2004 році, коли була Помаранчева революція, і в 2014 році, коли була Революція Гідності. Це не є добре. Правильно, коли є конституційний професійний процес. Це важливо, і такий процес треба починати.

Раніше зміни в Конституцію України відбувалися революційним способом. У 2004 році, коли була Помаранчева революція, і в 2014 році, коли була Революція Гідності. Це не є добре. Правильно, коли є конституційний процес професійний

Коли орієнтовно?

— Я б хотів, щоб до наступних виборів ми мали досконалу Конституцію.

До парламентських?

— Так. Я вважаю, що і в парламенті є розуміння того, що це абсолютно правильний підхід.

— Головні тези: ліквідація дуалізму влади, розширення повноважень прем’єра. Що ще?

— Дивіться, я б пішов трохи по-іншому і почав з місцевого самоврядування.

Уточніть, будь ласка, про що йде мова?

— Базові принципи місцевого самоврядування потрібно закріпити в Конституції — це раз. Ліквідувати дуалізм влади — це два. Після цього прем’єр і уряд повинні отримати більш чіткі повноваження, які будуть повністю збігатися з обсягом і повнотою їх відповідальності — це три. Також треба ліквідувати недоторканність, точніше зробити іншу процедуру її позбавлення. Недоторканність як протидія можливому тиску є у всьому світі, але вона повинна бути обмежена, а механізм притягнення до відповідальності має бути більш швидким та простим — це чотири.

— Дозвольте уточнити щодо питання про місцеве самоврядування: ви не боїтеся, що до управління громадами прийдуть відверті бандити, корупціонери і хапуги?

— Це може статися в тих чи інших громадах. Тому я вважаю, що в рамках Конституції повинен бути задіяний механізм контролю. Представники держави з юридичними повноваженнями, тобто префекти, мають право стежити за законністю рішень керівництва громад, виступати на стороні людей і держави. Це знову ж таки світова практика.

 

Взагалі місцеве самоврядування базується на трьох базових речах. Перше — це повноваження, друге — фінанси, третє — відповідальність. Повноваження і фінанси ми передали, а от з відповідальністю поки що проблеми. Треба виправляти.

Ви знаєте приклад Черкас, де до влади прийшов відвертий криміналітет?

— На превеликий жаль, є випадки по Україні, коли інструменти місцевого самоврядування використовуються неефективно, але це треба пережити, це еволюційний процес. Іноді люди роблять неправильний вибір, але це питання часу.

— Людьми дуже легко маніпулювати, коли є неконтрольований фінансовий ресурс.

— Ви знаєте, дуже важливо, щоб люди були самодостатніми, щоб ними було складно маніпулювати за допомогою фінансів. Тому для мене пріоритет — розвиток економіки. Економіка буде розвиватися у людей буде робота, зарплата, нормальна медицина, освіта, система правосуддя тощо. Це все сформує зовсім інше середовище для життя. Тоді, думаю, зловживати виборчим правом буде дуже важко. Що важливо — зараз внесли до парламенту урядовий законопроект про посилення відповідальності за підкуп виборців. Вважаю, що пора в рамках конституційних змін і проводити виборчу реформу, тому що нинішня ситуація не є правильною.

Якою ви бачите нову виборчу систему?

— Рада прийняла законопроект, далі треба приводити його до другого читання, робити круглі столи, дискутувати. Але систему треба вдосконалювати, тому що вона повністю себе зжила. Особисто я вважаю, що відкриті списки політичних партій, структуровані з прив’язкою до округах, — непоганий варіант.

Уявіть знову, що ви в кабінці для голосування. Є два кандидати, наприклад, Тимошенко чи Гриценко. За кого проголосуєте?

— Давайте без прізвищ. Виборча кампанія не розпочалася, і сьогодні рано називати ті чи інші прізвища. Для мене визначальним є те, з чим кандидат в президенти піде на вибори.

 

Ви вже вирішили, з ким підете на парламентські вибори? З «Народним фронтом», окремо, інший варіант?

— Я зараз не думаю такими категоріями. На запитання одного з журналістів з Черкас я відповів, що буду брати участь у виборах, але вони будуть в 2019 році. А поки у мене є більш важливі завдання, ніж думати про вибори. Розвиток економіки, будівництво сильної держави — все те, чим повинен займатися прем’єр.

— Погодьтеся, відсутність власної політичної партії, підтримки в парламенті дуже ускладнює вам роботу. Не думали створити її до виборів?

— Чому ж немає підтримки в парламенті? Коаліція мене підтримує, підтримують інші фракції і групи. Все це не просто, але мені здається, я навчився всіх об’єднувати навколо правильних ідей. Вдячний колегам по парламенту, що вони й критикують, і прислухаються, і вносять свої пропозиції — в результаті ми знаходимо рішення.

— На Банковій дуже стурбовані, що ви формуєте свою групу в БПП і потужну виконавчу вертикаль, не погоджуючи це з АП. Вони вважають, що ви ведете свою політичну гру. Що на президентські вибори ви не підете, але в перспективі ви — повноцінний гравець, який може перейти в іншу команду.

— Ніколи не заперечував, що я самодостатня і самостійна людина.

 

Ви не виключаєте варіанту, що підете окремо від БПП?

— По-перше, мені завжди шукали прописку, але наголошую ще раз — я досить незалежна людина і завжди таким був. Як говориться, новини про мою залежності були сильно перебільшені. По-друге, я нічого такого з Банкової не чув. По-третє, я нічого такого не роблю всередині БПП, не створюю жодних груп, хоча маю нормальну підтримку серед депутатів.

Ви допускаєте союз з НФ без БПП?

— БПП та НФ — дві частини однієї коаліції. Я щиро вдячний і Блоку Петра Порошенка, і НФ, і лідерам цих фракцій за підтримку. Як я можу ставитися до них погано? І хочу вам сказати, що і в БПП, і в НФ абсолютна більшість нормальних людей. І коли будуть наступні парламентські вибори, це буде кістяк класної команди.

— Але ви згодні, що діалог між Арсенієм Петровичем і Петром Олексійовичем дуже непростий?

— Я не втручаюся у відносини між Арсенієм Петровичем і Петром Олексійовичем.

 

— Ну ви ж входите в стратегічну сімку або дев’ятку.

— У нас там така ж сімка чи дев’ятка, як у нас зараз з вами четвірка. Проходять наради за якихось тем, під які визначаються учасники. Президент запрошує одного, двох, чотирьох, семи або дев’яти чоловік — залежно від кола питань. В цьому нічого надприродного немає.

— Діалог про створення єдиної політичної сили повністю забуксував?

— Такої ідеї зараз немає.

— Була проблема в квотах?

— Не було насправді ніяких проблем з квотами. Хоча я іноді в новинах читав, що когось щось влаштовувало або не влаштовувало.

— 20% вас, здається, влаштовували…

— Я завжди дивувався, коли про це читав. Мені не треба ніяких квот, я ніяких розмов про це не вів. Створення будь-якої партії — це завжди демократичний політичний процес, і головне — які цілі ми перед собою ставимо. І мене зараз турбують інші відсотки, і це відсотки зростання ВВП або відсотки зростання заробітних плат.

«>

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top