Новини Сум

Сумський «Хімпром» відмовився відкривати громадськості дані про екологічний податок (Фото)

26.11.2018
10:24

Чи мають право сумчани знати, які речовини і в якій концентрації підприємство ПАТ «Сумихімпром» викидає в атмосферу? Чи мають право мешканці міста та околиць знати, чи шкідливі ці речовини для здоров’я, і, якщо шкідливі, то наскільки? Дотримується підприємство законодавство України в сфері екології? Напевно, відповідь для багатьох очевидний: ну, звичайно ж, так!

Проте в реальності дізнатися про це, виявляється, не представляється можливим. Принаймні, на даний момент.

Запитань більше, ніж відповідей
Згідно з висновками Державної екологічної інспекції в Сумській області, щорічно ПАТ «Сумихімпром» викидає в атмосферу близько 1,5 тис. т сірчистого ангідриду. Але є зафіксоване кількість викинутої у повітря сірчистого ангідриду небезпечним для жителів Сум? І в цілому, так чи небезпечний «Сумихімпром», як про нього іноді кажуть жителі однойменного району міста?

Як пояснив доцент кафедри прикладної екології СумДУ Дмитро ЛАЗНЕНКО, сама ця цифра практично ні про що не говорить. Адже якщо така кількість викинути одноразово, то нічого живого в радіусі кількох кілометрів не залишиться. Але якщо ж викиди здійснюються систематично, але малими дозами, то особливої небезпеки в таких кількостях газу немає. «Тут сама цифра не є показником. Треба дивитися, які обсяги вказані у дозвільних документах на здійснення викидів», — пояснює Дмитро Лазненко.

За його словами, ці документи повинні знаходитися в розпорядженні ПАТ «Сумихімпром». На жаль, за місяць роботи над цим матеріалом представники заводу так і не вийшли з нами на зв’язок. Всі телефони, вказані на офіційному сайті підприємства, вперто мовчать, а всі наші інформаційні запити проігноровані. Відповідно, не змогли ми отримати інформацію і про очисних спорудах, що працюють на підприємстві. Така політика закритості, на жаль, дає грунт для чуток і здогадок.

Стоп, екологи!
В середині жовтня на ПАТ «Сумихімпром» була проведена чергова перевірка. «Під час перевірки зафіксовано перевищень не було. Альо це не каже ні про що, адже з моменту, коли ми всі відчували запахи, пройшло дуже багато часу. Тільки після отримання згоди питань Регуляторної служби, через два тижню, ми змогли прийти на підприємство. Викид сьогодні може бути, а через три години ми вже його не фіксуємо. Екологічні перевірки не повинні проводитись з такою затримкою в часі. Є звернення, і ми повинні терміново на них реагувати. Тоді ми будемо фіксувати фактичний стан справ», — пояснює фахівець Госэконспекции в Сумській області Ірина КАШПУР.

В місяць з приводу викидів на «Хімпромі» в екологічній інспекції фіксується до п’яти звернень. Питання до їх результативності. Але у громадян немає альтернатив. Куди звертатися, якщо ви чуєте явний кислотний запах? Як не сумно визнавати – Фейсбук в цьому питанні куди більш ефективний. Неодноразово саме в соцмережах сумчани закликали один одного закривати вікна.
Нам вдалося дізнатися лише про одне офіційно зафіксоване перевищення граничної допустимої норми викидів отруйних речовин. Було це в липні 2013 р. Тоді екологи зафіксували перевищення викидів сірчаної кислоти.

Дихайте обережно
Навіть якщо побіжно ознайомитись у відкритих джерелах з інформацією, яка є з тим шкідливим речовинам, які таки були офіційно виявлені у викидах «Хімпрому», простежується закономірність їхнього негативного впливу на здоров’я людини. Щоб підтвердити або спростувати цю інформацію ми звернулися до представників охорони здоров’я.

Згідно зі статистикою, за останні роки в Сумах зафіксовано зростання хронічних захворювань дихальних шляхів. Особливо гостро ця тенденція проглядається серед дітей. Це і риніти, гайморити, і бронохиты, і навіть банальна ГРВІ. «Останнім часом зростання хронічних захворювань дихальних шляхів значний. Особливо це алергічні захворювання, астма. Теоретично це може бути наслідком роботи хімічних підприємств. Але у нас таких досліджень ніколи не проводили», — розповідає лікар-пульмонолог дитячої обласної лікарні Ольга КОЛОМІЄЦЬ.

Податки на викид
Враховуючи потенційну небезпеку хімічних підприємств для населення, законодавством України для них передбачений екологічний податок. Що стосується викидів шкідливих речовин в атмосферу, то ст. 243 Податкового кодексу передбачені основні шкідливі речовини і податкова ставка за 1 т кожного з них. Тільки в 2016 р. «Сумихімпром» викинув в атмосферу близько 2,1 тис. тонн забруднюючих речовин, які Держекоінспекції вдалося зафіксувати.

Кожен суб’єкт, на якого поширюється екологічний податок, зобов’язаний протягом 40 календарних днів із дня закінчення звітного кварталу подати податкову декларацію, форма якої затверджена ГФС. Екологічний податок підлягає оплаті протягом 10 днів після закінчення граничного строку подання декларації. За несвоєчасну сплату податку передбачені штрафні санкції — 10% від суми нарахованого податку.

За місяць до Держекоінспекції надходить до п’яти звернень з приводу викидів Хімпрому

Чи сплачує ПАТ «Сумихімпром» цей податок, який хоч якось міг би компенсувати вплив на екологію і здоров’я сумчан? Згідно з даними з відкритих джерел, фігурує цифра у 5 млн. загальних податкових боргів цього підприємства. Яку частку з них складає і чи взагалі існує частка за викиди забруднюючих речовин, дізнатися неможливо.

Головне управління Державної фіскальної служби України в Сумській області відмовилося надати нам інформацію про заборгованості по екологічному податку ПАТ «Сумихімпром», пославшись на ряд нормативів. Після прохання газети уточнити, яким саме нормативів обґрунтований відмову у надання інформації, ГФС звернулися за дозволом на розголошенні даної інформації безпосередньо до ПАТ «Сумихімпром» — і отримали відмову, про що ГФС і сповістила «Панораму». У відповіді від 14 листопада говориться, що саме керівництво ПАТ «Сумихімпром» забороняє ГФС розголошувати дані про податкової заборгованості підприємства, у тому числі податки на свої викиди. Чому? Можливо, тому що, знаючи цифри цих податків, можна прорахувати кількість тих самих викидів (ставки прописані у ст. 243 Податкового кодексу).

Чи мають право
Що ж ми маємо в підсумку? За зафіксованими даними екологічними службами підприємство ПАТ «Сумихімпром» викидає 2,1 тис. т забруднюючих речовин. Це цифра, яку зафіксували офіційно в 2016 р. Проте реального контролю викидів найбільшого хімічного підприємства ні перевіряючими екологічними інспекціями, ні тим більше, громадськістю в належній мірі об’єктивно здійснюватися не може. І дізнатися реальну кількість викидів в атмосферу ПАТ «Сумихімпромом» з офіційних джерел немає ніякої можливості.

Наскільки це правомірно і справді законодавство захищає в першу чергу права забруднювачів повітря, а не громадян, які змушені цими забрудненнями дихати, ми поцікавилися у сумського юриста Віталія МІРОШНИЧЕНКО. «Якщо звернути до нормативних актів, які тим чи іншим чином стосуються даного питання, можна зробити висновок, що Державна фіскальна служба та її органи не мати права розголошувати відомості про платника податків без його письмової згоди. Однак, доцільно зазначити, що інформація, що стосується стану довкілля (зокрема обсяги викидів шкідливих речовин) не може бути віднесена до конфіденційної інформації, і така інформація може бути надана у тому числі і Державною фіскальною службою та її структурними підрозділами. Таким чином, на мою думку, податкові органи мають право не надавати інформацію про суму сплаченого екологічного податку, однак зобов’язаннями зобов’язані надати інформацію про обсяги викидів шкідливих речовин», — пояснив він.

Радикальніший в оцінці дій ГФС глава Української кліматичної мережі Ілля ЄРЕМЕНКО: «Згідно постанови пленуму Вищого Адміністративного Суду України, цитата: «Інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє захисту навколишнього середовища, виявленню завданої або можливої шкоди екології, обізнаності суспільства про дійсний стан довкілля та чинники, які на нього впливають». Таким чином ДФС порушує законодавство, але довести це можна лише в судовому порядку. Якщо вам потрібна швидка реакція, то можете надіслати скаргу у вищестоячий до ДФС Сумської області орган а якщо вона не буде задоволена то звернути у прокуратуру. У підприємства витребувати інформацію про їх викиди можна лише через суд»

Сірчистий ангідрид — токсичний газ небезпечний для організму, оскільки викликає запалення верхніх дихальних шляхів, кашель, хрипоту. При вдиханні високих концентрацій газу може наступати гіпоксія головного мозку, гострий набряк легенів, нудота, блювання. При отруєння сірчистим ангідридом відчутні симптоми проявляються лише через добу. Тому ймовірність своєчасного звернення потерпілих до лікаря мінімальна

Маємо, що маємо
Ірина КАШПУР, перший заступник начальника Держекоінспекції в Сумській області:
«Перевірка на ПАТ «Сумихімпром» закінчилася, на звернення, які ми отримували ми вже надали відповідь. В ході перевірки ми робили заміри і аналізували ті заміри, які були зроблені лабораторією підприємства. Перевищень зафіксовано не було. Альо такі порушення, про які йде мова, вони не документальні. Тому вже за кілька годин ми можемо не фіксувати наявність хімічної речовини у повітрі. Викид залежить від технологічного процесу, від технічної сировини. У нас є інформація, і ми повинні на неї терміново реагувати. І так було раніше. Дуже раніше. Зараз у нас ці повновження забрали. І ми намагаємось про це писати і говорити.
Без звернення від громадян, перевіряти підприємства ми не можемо. Така ситуація з 2008 р. Вже 10 років. І з кожним роком ситуація загострюється. Якщо раніше ми отримали звернення ,і сам начальник пише направлення, і інспектори виїжджають на перевірку. Потім були внесені зміни до законодавства, і ми повинні просити згоди у нашого центрального органу. Розглядалися запити на погодження перевірок ще довше, ніж зараз їх розглядає Регуляторна служба. А коли в минулому році на нас мораторій ставши поширюватись, то ми можемо виходити на перевірки тільки у випадку екологічної небезпеки. Всі інші перевірки під мораторієм. З цього часу ми беремо дозвіл на перевірку в Державній регуляторній службі. Регуляторна служба може відмовити нам у дозволі на перевірку без пояснення причин. І у нас є ряд випадків, коли повертають наші запити з поміткою «Залишено без розгляду». 34% наших запитів було відхилено Регуляторною службою. У перший раз, коли було звернення по «Хімпрому», нам відмовила регуляторна служба. А останнє звернення… Між моментом звернення та моментом перевірки пройшло не менше ніж два тижню. Цей годину каже сам за себе.
Схожа ситуація була і з викидом стічних вод на очисних спорудах «Міськводоканалу». В тій момент, коли ми поїхали брати проби води, то вже там не було того, що люди фотографували».

Частина титанової імперії Фірташа
Юридично ПАТ «Сумихімпром» був і залишається державним. Номінальним власником підприємства є Міністерство промислової політики України. Але тільки номінально.

Фактично ж керують підприємством люди, наближені до впливовому бізнесмену, мільярдерові Дмитру Фірташу.
У 2010 р. ПАТ «Сумихімпром» входить до складу Державної холдингової компанії «Титан України». Разом з ним туди потрапляють ТОВ «Кримський Титан» і ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат». У цьому ж році генеральним директором ПАТ «Сумихімпром» стає Ігор Лазакович, який раніше працював на «Кримському Титані». Починаючи з 2010 р. всі поставки на підприємства здійснюють компанії, що входять до складу Group DF Дмитра Фірташа. Та й сама компанія не приховувала свого інтересу до «Сумихімпрому». У 2014 р. вони навіть звернулися до Фонду держмайна з проханням припинити блокування приватизації підприємства: «Пропонуємо в максимально короткі терміни провести відкритий, прозорий конкурентний конкурс з продажу міноритарних пакетів акцій, а також контрольного пакета акцій. Group DF готова взяти участь в будь-яких конкурентних формах продажу, передбачених законодавством: від біржового аукціону до відкритого грошового аукціону. Без сильного стратегічного інвестора «Сумихімпром» зупиниться, люди втратять роботу, а Україна залишиться без великого виробника складних мінеральних добрив і діоксиду титану», — було сказано на офіційному сайті компанії.

Надалі В ЗМІ неодноразово публікувалася інформація про те, що ПАТ «Сумихімпром» закуповує продукцію у компаній, що належать Дмитру Фірташу, за ціною, що в кілька разів перевищує середньоринкову. Приміром, у липні 2017 р. сумський «Хімпром» закупив у підприємств холдингу нержавіючу сталь на суму 59,3 млн грн, що в 5 разів перевищує середню ціну на цю продукцію.

Останній скандал із закупівлями «Сумихімпром» сталася в квітні 2018 р., коли завод продовжив договір з ТОВ «Химвектор» (кінцевий бенефіціар Дмитро Фірташ), підвищивши його вартість до 1 млрд 913 млн грн. Загальна вартість договорів сумського заводу з компаніями, пов’язаними з олігархом, починаючи з 2014 р. склала 4,8 млрд грн.
Ще в 2011 р. по відношенню до ПАТ «Сумихімпром» була розпочата процедура банкрутства, яка триває донині. Завод, акції якого раніше оцінювалися в 1 млрд грн., у січні 2018 р. вже оцінювали всього 248 млн.

Випаровування пропаганди
Через два місяці після перших кислотних викидів в Армянську ні російські, ні підконтрольні їм кримська влада не можуть точно сказати, що за речовина і в якій кількості потрапило в атмосферу.

За попередніми висновками, мова йде про сірчистого ангідриду, який нібито випаровується з кислотонакопителя заводу, висохлого після припинення подачі дніпровської води в Крим в 2014 році. Російська влада розглядає шість версій події. Але жодної достовірної так і не назвали. Проби води, грунту і повітря відправили на аналіз в Росспоживнагляд в Москву. Їх результати обіцяли оприлюднити ще у вересні, але більше про них не згадують.

Замість цього рупори кримської влади і російські ЗМІ почали транслювати версії про український слід з «доказами», які не витримують критики.

У вересні підконтрольні кримській владі ЗМІ повідомили, що причиною хімічних викидів в Армянську могло стати попадання в кислотонакопитель заводу солоної води Сиваша внаслідок пошкодження дамби в Херсонській області. Російська «Нова газета» опублікувала фото від власних джерел з нібито зруйнованої дамбою, зняте через бінокль з 16-кратним збільшенням.

Перевірка за допомогою сервісу Fotoforensics, який дозволяє розпізнавати фальшиві знімки, показала, що перед публікацією фото було зменшено як мінімум вполовину від свого оригінального розміру і містить елементи домальовок. Тобто мають ознаки підробки.

Журналісти «Центру журналістських розслідувань» побували на місці дамби і переконалися, що вона ціла, спростувавши і інші «фотодокази» рупорів кримської влади. Після чого на дамбі побували і чиновники Херсонської облдержадміністрації, які теж заявили про її цілісності.

Сумнівною також виглядає і сама версія, враховуючи, що з перших днів хімічної атаки на цьому кислотонакопителе побували і чиновники, і блогери. Якби саме він був осередком отруєння, навряд чи б хтось зміг там перебувати тривалий час без захисних засобів. А на фото і видеоотчетах на людях немає навіть масок.

Крім того, з моменту перших скарг на хімічні викиди і до сьогоднішнього дня температура повітря в Армянську значно змінилася, а кислота в повітрі продовжує з’являтися.

Проте керівництво «Юкрейніан кемікал продактс» схиляється саме до версії про кислотонакопителе і зруйнованої греблі. Керівництво «Кримського Титану» звернулося до ФСБ і Следкому Росії з проханням порушити кримінальну справу стосовно української влади за ознаками екоциду (стаття 358 КК Росії). А «Юкрейніан кемікал продактс», у свою чергу, вимагає від української влади «терміново втрутитися в ситуацію з пошкодженням дамби і порушити за цим фактом кримінальну виробництво».

Ми спробували з’ясувати у компанії, на чому базуються ці висновки і що стало причиною кислотних викидів в Армянську. Але відповіді на свій інформзапит ми не отримали, хоча терміни, визначені для цього законом давно минули.

Ганна Горпинич,
«Панорама» №47-2018

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top