Новини Сум

Скоротити не можна залишити. Майбутнє паліативної допомоги в Сумській області під питанням

26.09.2019
09:12

Хоспіс у Краснопілля знаходиться на межі закриття

Хоспіс — це відділення, де не лікують. Тут лежать невиліковно хворі, багато з яких помирають. Вони лежать тут з різних причин: у кого-то немає рідних, у кого-то вони далеко і не можуть доглядати за вмираючим. Основне завдання хоспісу — надання паліативної терапії, тобто полегшення симптомів хворим, у яких немає надії на одужання.

Таких на всю Сумську область тільки два. Один у Лебедині, другий – у Краснопілля. Є ще схоже відділення в Білопіллі, але це не зовсім те, що можна назвати повноцінним хоспісом. Про те, що відділення паліативної терапії загрожує скорочення, повідомили співробітники, які вже не один місяць знаходяться «в підвішеному стані», деякі з тривогою чекають звільнення.

«Це — дуже складно, коли незрозуміло, що буде далі, — розповідає медсестра Наталя, яка працює в цьому хоспісі вже кілька років. — Якщо б зараз сказали: «все, скоротили», то було б набагато легше. Тому що все зрозуміло, потрібно шукати роботу. А коли незрозуміло, що буде з тобою далі, дуже важко. Хоча взагалі незрозуміло, навіщо закривати відділення. Припустимо, дорога апаратура тут не потрібна. Тут взагалі потрібні тільки вмілі руки! І вони у нас є».

Вмирають там, де народжувалися
У Краснопілля хоспіс було відкрито 6 років тому — в тому відділенні, де раніше був пологовий будинок. Завідує відділенням Віктор БАСІВ. Тепер його збираються перевести в терапевтичне відділення — з скороченням ліжок. Про це на початку серпня повідомив головний лікар Краснопільської центральної районної лікарні Євген ІВАХНЕНКО. «Тоді він планував скоротити кількість ліжок з 25-ти до 4-х, — розповідає Віктор Басів. — Вони взагалі не розуміють, що це таке — 4 ліжка, та ще в терапії! Потім піднявся шум, вони збільшили, це число до 15-ти — як у Лебедині». До речі, хоспіс у Лебедині відкрили вже після Краснопольського. І створювали завдяки досвіду саме краснопольских колег, вивчали документацію, консультувалися.
У день нашого візиту в хоспісі перебували 10 осіб. «Зазвичай тут буває більше пацієнтів, — пояснив Віктор Миколайович. — У наших дівчаток завжди була робота. До того ж на наших потужностях можна відкрити і дитячий хоспіс — тут же раніше був пологовий будинок, тому можна створити умови і для дітей. До того ж можна надавати паліативну допомогу жителям інших районів. Це раніше треба було лікуватися за місцем прописки. Зараз це скасовано, тому ми можемо приймати всіх».

Проблемою Краснопільського хоспісу також займається громадськість. «Зараз вся ситуація з хоспісом — на стадії детального вивчення, — розповідає голова громадської обласної організації «Українська ліга розвитку хоспісної паліативної допомоги» Любов ПРИХОДЬКО. — Так, згідно з новим законодавством, він повинен буде фінансуватися державою. Не стовідсотково, але все ж. А ось якщо ліжка переведуть в терапію, ніякого фінансування не буде, оскільки це — вже не хоспіс. Якщо зараз пацієнти отримують паліативну допомогу, то там вони будуть просто помирати. Та й взагалі у нас дуже мало хоспісів в області. Тому ми зараз шукаємо різні шляхи, розглядаємо, думаємо. Дуже не хотілося б, щоб хоспіс закрився».

«Якщо закривати хоспіс — то назавжди, — сказав Віктор Басів. — Дуже складно створити таке відділення з нуля. Для цього потрібно та оформити відповідні документи, навчити співробітників — адже звичайні медсестри не зможуть виконувати ряд паліативних функцій. До того ж за шість років відділення вдалося привести в пристойний вигляд – до того ж своїми силами. В інших корпусах стан значно гірше».

Позиція керівництва
Про причини закриття ми поцікавилися у головного лікаря Краснопільської ЦРЛ Євгена Івахненко. Він підтвердив, що хоспіс дійсно збираються переводити зі скороченням ліжок. «25 ліжок — це дуже багато на Краснопільський район, — каже головлікар. — До того ж за останні роки населення району зменшилося. Що стосується будинку, то з наших відділень там — тільки хоспіс, не фінансується державою. Решта — це орендарі. А корпус утримуємо саме ми. Наприклад, там потекла дах, а ремонт треба робити саме нам. І зверніть увагу, там лежать не тільки хворі і вмирають. Там є і такі пацієнти, які живуть в цьому відділенні роками. Ми підрахували, скільки людина пролікувалося в хоспісі за рік. Виявилося — 65 осіб. П’яти ліжок для цього достатньо. Сама ж будівля ми знімемо з балансу ЦРЛ. Що стосується Віктора Миколайовича, він просто не розуміє неекономічність відділення. Я розумію, чому він так бореться за нього — адже це він створював хоспіс, та ще й перший в області. Але він зараз просто неекономічний».

Артем ТУРЧИН
Панорама №38-2019

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top