новини корупції

Роми або цигани: проблема народу не вирішиться зміною назви

Суспільного договору з ромами не було, немає і не буде. Вони не стануть вести себе так, як нам подобається.

«Цікаво було б заглянути в голову всім тим людям, які позавчора ще дивилися фільм «Циган», слухали циганські романси і вважали, що ром – це напій. Головне, що всі ці люди – освічені, хоча б формально», — написали на своїй сторінці у Facebook брати Капранови. Подібних постів в соцмережах достатньо. Мало хто з читаючих замислюється всерйоз, що маємо черговий випадок, коли горезвісна політкоректність відволікає від реальної проблеми. Відводячи суспільну дискусію в русло, яке йде на висохлу річку.

Як кожна цивілізована людина і свідомий громадянин, я щиро приєднуюся до загального осуду трагедії у Львові. Так, погроми й вбивства – огидні, вони повинні бути покарані. Глава МВС Арсен Аваков напевно правий: без підбурювання ззовні тут явно не обійшлося. Чотири останніх роки за більшістю випадків насильства не тільки в Україні, але і в світі стоять або Російська Федерація, або ИГИЛ, або вони діють в інтересах один одного, навіть якщо самі того не хочуть. Український народ, навіть коли Україна територіально перебувала у складі різних імперій і держав, часто був прикладом толерантності до представників інших етнічних груп.

Тут можуть прозвучати заперечення. А гайдамаки, вырезавшие польські, а заодно і єврейські поселення на Правобережній Україні два з половиною століття тому? А українські повстанці, які громили польські колонії на Волині у 1943-1944 роках? Але аналогічні претензії українці – переслідування за етнічним принципом — можуть пред’явити всім колоністам нашій території за багато століть. Та й не тільки українці. Хвалена і зразкова американська демократія почалася з каральних операцій проти корінного населення континенту – індіанських племен. Французи і англійці жорстко «зачищали» свої колонії в Африці та Індії. У відповідь зазвичай «прилітало», за рахунок втрат сторони намагалися зрівняти, і в якийсь момент забували, з чого все почалося.

Ці історичні факти не фарбують нічиє минуле. Проте з другої половини ХХ століття всьому такого свинства потроху наставав кінець. Причина — цивілізація втомилася від двох світових воєн за сорок років. Двадцяте століття передав двадцять першому естафету життя не по годинах, а по секундоміру. Тільки проблема хоч циган, хоч ромів залишається не вирішеною ось вже багато століть.

Справа тут не в боротьбі за якесь коректна назва величезної, аж ніяк не компактно расселенной по світу етнічної групи. Її представники є скрізь. Вони охоче, навіть агресивно втручаються в наше з вами комфортне простір, при цьому залишаючись максимально закритим для нас з вами, сторонніх.

Напевно багато чули фразеологізм: «Це не будинок, а циганський табір». Що означає домінування на певній території хаосу, який неможливо контролювати. Між тим життя ромських громад чудово контролюється ними самими зсередини. Жоден світський чи релігійний закон до циганам не застосуємо. Зате самі роми легко поширюють на оточуючих дію власних неписаних законів. Звідси – той дискомфорт, який описують мешканці соціальних мереж, намагаються якось м’яко виправдати якщо не людей, бивших ромів ножами, то хоча б обставини, що підштовхнули до цього.

Візьмемо хоча б Радянський Союз. Навіть у країні, що знаходиться під тотальним контролем таємної поліції, проблема соціалізації ромських громад вирішена не була. Тут зійшлися два чинники: не могли і не хотіли. Якщо німецькі нацисти зробили життя циган на підконтрольних собі територіях реально небезпечною, більшовики взагалі не включали її в державну політику.

На контрасті, антисемітизм у СРСР з 1946 року мав місце не тільки де-факто, але і де-юре. Українців, представників кавказьких або балтійських народів цькували за схожою схемою, але тільки якщо були підстави записати їх в «буржуазні націоналісти». А на ромів, які сприймалися професійними жебраками і не менш професійними шахраями, не звертала уваги навіть радянська міліція. Хіба що в культурному сегменті був театр «Ромен», по центральному телебаченню регулярно і всякий раз з успіхом крутили два сезони серіалу «Циган», а танець «циганочка з виходом» входило в обов’язкову програму культурного заходу, формального і неформального.

Союз розпався. Нації отримали право на самовизначення. Незалежних держав на карті світу стало більше. Роми при цьому нікуди не поділися, зберігши в наших очах і в нашому розумінні свій звичний, непорушний статус парій. Тобто, недоторканних. Тих, кого огидно стосуватися. Але сьогодні слово «недоторканний» придбало і протилежне значення: безкарний. Невизначеність і, як наслідок, закритість ромських громад скрізь призвела до стійкого стереотипу – де роми, там і кримінал. Ось чому захисники погромів виправдовують погромників: бачать в атаках на ромів боротьбу з криміналом, яку поліція не веде.

Наша країна, до речі, такі стереотипи не плодить. Витратьте час, пошукайте американські і європейські, особливо французькі кримінальні драми і звичайні посередні бойовики. Шукати в сюжетах циган, які торгують наркотиками, довго не доведеться. Але і публічне поведінка ромів руйнування міфів не сприяє.

Однак суспільного договору з ними не було, немає і не буде. Роми не стануть вести себе так, як нам подобається. А державні інститути не збираються підлаштовуватися ні під ромів, ні під циган. Так само як роми не заберуться з наших очей геть відразу, якщо їм вибрати точку на карті і сказати: ось тут ваша держава, живіть і радійте. Але не зникнуть вони, якщо хто-то кого-то нацькує з ножами на циганський табір. Тому залишилося зрозуміти, як убезпечити один одного. І лише потім шукати точки дотику.

Facenews

Нажмите на стрелку что бы читать дальше
<--nextpage-->

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top