Головні новини

Правда про Кримському мосту: удар по екології, невиплату робітникам, економічна нісенітниця

Розпочате Адольфом Гітлером будівництво мосту в Крим не було закінчено з незалежних від фюрера обставинами.

«Будівництво століття», як її називають співробітники російських телеканалів, була здійснена при Володимирі Путіні. При цьому були знищені два пам’ятники природи, робітникам регулярно не платили, а за порушення санкцій в Європі відкрито кілька кримінальних справ. Економічна доцільність об’єкта сумнівна — міст коштував $5 млрд, за ці гроші все необхідне можна 50 років безкоштовно перевозити на поромі. Неясно і скільки простоїть міст на хитких грунтах протоки — експерти відзначають, що в кращому разі доведеться постійно зміцнювати. В екологічних, економічних і політичних наслідків будівництва нового мосту розбиралася Софія Русова.

Об’єкт високої секретності

До відкриття моста через Керченську протоку готувались як до великого космічного запуску в радянські часи — в атмосфері особливої секретності. З початку квітня з’явилися чутки, що міст збираються відкрити достроково — то до президентської інавгурації, то до дня Перемоги. Офіційні запити про дату відкриття мосту відомства відфутболювали один одному. І лише коли в Темрюк стали стягуватися групи репортерів федеральних телеканалів, стало зрозуміло, що день відкриття близький. Відповідаючи на питання про точну дату, журналіст одного з каналів злякано прошепотів: «Як можна таке питати по телефону? Це ж стратегічний об’єкт!»

Чехарда з датою початку руху, мабуть, була пов’язана з графіком Путіна, який зустрічався в Сочі з іноземними політиками, але збирався особисто відкривати рух. Глядачі прямої трансляції помітили стерильність простору навколо Путіна і надмірну постановочность всіх кадрів. А більшість «робочих» зовсім не походили на робочих — швидше, на співробітників ФСО в спецодязі.

Проте віддані глядачі російських телеканалів переживали свято, обговорюючи відкриття на зупинках і в чергах.

Проїхавши 16 травня кілька разів по мосту, кореспондент The Insider жодного разу не зіткнулася ні з чергою, ні з великою кількістю автомобілів

Чорноморська Сицилія

Ще в XIX столітті були задуми побудувати міст у Крим, який розглядався як транзитна територія між Європою та Іраном, і далі — Британською Індією.

У 1943 році на місці нинішньої поромної переправи Гітлер планував побудувати потужну магістраль із залізницею. Береги протоки були з’єднані не надто надійним монорейкою, за яким на роликах рухалися вантажні контейнери. Довжина його становила 5 км, але міст був підірваний взимку того ж року, коли радянські війська увійшли в Крим. Зовсім недавно Китай враховував півострів у своєму мегапроекті «Новий шовковий шлях» і навіть домовився з Україною про вкладення в споруджуваний у Донузлаві морський порт. У 2014 році анексія поховала і цей проект.

З точки зору будівництва мосту півострів нагадує італійську Сицилію. За розміром він майже такий же (хоча тут в 2,5 рази менше населення, а ВВП менше в 25 разів). Як і в Криму, плани будівництва мосту через трикілометровий Мессинську протоку існують давно. Але з-за технічної складності на національному рівні розмови про будівництво то починаються, то згасають, а на рівні ЄС проект був виключений з числа пріоритетних. Європейці сумніваються в економічній вигоді і враховують екологічний ризик. У Росії ж розсудили інакше.

Міністр озброєнь Третього рейху Альберт Шпеєр: «Навесні 1943 року Гітлер зажадав почати будівництво п’ятикілометрового мосту через Керченську протоку. Тут ми побудували підвісну дорогу, яка була пущена 14 червня (1943) та доставляла кожен день тисячу тонн вантажу. Цього вистачало для потреб оборони 17-ї армії. Проте Гітлер не відмовився від свого плану прориву до Персії через Кавказ. Роботи велися безперервно, і щодо них, починаючи із зими 1943 року, одна за одною надходили вказівки. Остання директива: міст через Керченську протоку повинен бути закінчений до 1 серпня 1944 року…»

Довговічний чи найдорожчий міст у світі?

Кримський міст — найдорожче в світі подібна споруда. Будівництвом споруди та залізничного підходу до нього займалася компанія Аркадія Ротенберга «Стройгазмонтаж», яка за прокладання чотирьох автомобільних смуг і двох залізничних ліній отримала майже 300 млрд руб. Наприклад, міст на острів Російський у Владивостоці коштував бюджету «всього» 34 млрд рублів (близько $1 млрд за тодішнім курсом). Нещодавно Ротенберг пообіцяв, що без ремонту міст простоїть 100 років. Однак впевненості в цьому, як і в тому, що міст не вимагає нових інвестицій, немає ніякої.

Деякі українські ЗМІ повідомили, що одна з опор мосту дала тріщину — і ця опора дійсно довго була закрита будівельними лісами. Один з будівельників мосту розповів кореспондентові The Insider: «Керченська протока — це живий організм, в ньому все рухається і пульсує. Не секрет, що під мостом складна геологія. Опори нашпигували контрольними датчиками. Були виявлені опори, які приймають найбільші «донні» навантаження, на них влаштували цілу дослідницьку лабораторію. Після копітких досліджень вчені та інженери прийняли рішення одну опору посилити, максимально піднявши перемичку. Під час будівництва для виправлення помилок виділялися додаткові гроші».

Еколог-геолог Євген Витишко підтверджує спостереження будівельників: «Міст знаходиться на грунтах, які в своїй основі складаються з мулових глин, вони легко розмиваються, і їх поведінка передбачити складно. Так само як і взагалі сказати, наскільки довго простоїть міст і які руйнування викличе цей об’єкт у зоні Чорного моря».

Одним з претендентів у генпідрядники була компанія «Мостотрест», яку теж пов’язували з бізнесом Ротенберга. Втім, з часом контроль над її акціями отримав фонд «Добробут», що належить РЖД. А ще пізніше «Мостотрест» став субпідрядником з контрактом вартістю майже в 100 млрд руб. При цьому спочатку заявлялося, що міст обійдеться в 50 млрд.

У перших контрактах з «Стройгазмонтажом» фігурувала цифра вже 224 млрд руб., з них на зведення конструкцій пішло близько 170 млрд. Сума кілька разів змінювалася на різних етапах будівництва, а після проходження Головдержекспертизи навіть знизилася на «цілих» 380 млн руб. Всі контракти компанія Ротенберга отримала без конкурсу. Поступово вартість моста піднялася з початкових 50 млрд майже до 300 млрд.

За даними ІА REX, вантажообіг Керченського порту в 2017 році склав 9,5 млн тонн. Ціна провезення на поромі однієї стандартної 20-тонної фури становить 13 тис. руб. Таким чином, перевізники сплатили за послуги приблизно 6 млрд руб. Простий підрахунок показує, що якщо кошти, витрачені на будівництво мосту, просто направити на дотації поромних перевезень, то їх можна було б зробити повністю безкоштовними на 50 років (при цьому монополіста ГУП «Кримські морські порти» не раз звинувачували в завищенні тарифів у три рази).

Євген Витишко: «Складно сказати, чи довго простоїть міст і які викличе руйнування в зоні Чорного моря».


Екологія Керченського мосту

Майже ні в одній з тисяч публікацій про будівництво і відкриття Керченського мосту не згадується про те, що заради нього було знищено два природних об’єкта, переписане законодавство і де-факто тимчасово відмінено дію Конституції.

З 2015 року активісти Екологічної вахти по Північному Кавказу стали проводити інспекції на мисі і косі Тузла, де пройшов транспортний перехід через Керченську протоку. Було зафіксовано, що будівельні роботи на косі почалися без дозвільних документів. Проектна документація не пройшла екологічну експертизу; роботи були незаконними. Департамент Росприроднагляду по Південному федеральному округу навіть порушив щодо Управління федеральних автомобільних доріг справу про адміністративне правопорушення.

На думку координатора Екологічної вахти по Північному Кавказу Андрія Рудомахи, будівельна фантасмагорія і правове свавілля часів Олімпіади-2014 повторилися на Тамані: «За ці два роки були і скарги від жителів станиці Тамань, які страждали від руху великовантажного транспорту, і від жителів селища Сінного Темрюцького району, які обурилися, що поруч ведуться масштабні роботи по вибірці глиняно-піщаних покладів між селищем і нині нечинним піщаним кар’єром, що належить ЗАТ „Тамкомформ“».

Громадські слухання щодо оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) відбулися тільки 25 травня 2015 року, при цьому організатор слухань, ФКУ «Управління федеральних автомобільних доріг „Тамань“», примудрився в один день провести «подвійні» слухання: одночасно обговорювалося і техзавдання на розробку ОВНС, і сама ОВНС. Це прямо суперечить правилам: спочатку необхідно зібрати первинні зауваження громадян, і лише потім виносити на обговорення матеріали ОВНС, підготовлені з урахуванням зауважень.

А вже в липні 2015 року указом президента було скасовано дозвільні процедури, а також спеціальний закон з довгою назвою «Про особливості регулювання окремих правовідносин, що виникають у зв’язку з будівництвом, реконструкцією об’єктів транспортної інфраструктури федерального і регіонального значення, призначених для забезпечення транспортного сполучення між Таманським і Керченським півостровами, та об’єктів інженерної інфраструктури федерального і регіонального значення на Таманському і Керченському півостровах».

Початок будівельних робіт на косі Тузла в 2015 році

Природно, в божевільній поспіху ніхто і не думав виносити документ на яке-небудь суспільне або експертне обговорення. У законі є й пункт про особливо охоронюваних природних територіях. Траса торкнулася три такі території: Тамано-Запорізький морський заказник (створений для охорони водоплавних птахів), а також дві пам’ятки природи — мис Тузла і острів Тузла. Два останніх об’єкта були просто знищені: через мис Тузла c унікальним мілководним солоним озером пройшла автомобільна і залізна дорога, а острів Тузла посеред Керченської протоки перетворений в технічний об’єкт з величезною автостоянкою та складом інертних матеріалів.

«Ми запитували і оцінку впливу на навколишнє середовище, та інші документи, які могли виявити ступінь впливу будівництва Кримського мосту на екологію, але нам їх не надали. Впевнений, що рослинного і тваринного світу стане менше. Що стосується туризму, то фінансовий стан жителів, які люблять подорожувати, сильно обмежена — нам би свій Краснодарський край вивчити. Думаю, міст не додасть туристів. Вражень сам міст у мене не викликав, він майже весь закритий щитами, і відчути, що ти знаходишся серед двох морів, не вдасться. На мосту не можна зупинятися, і там немає пішохідної зони», — говорить Євген Витишко.

Порушувалися санкції?

Про те, що з мостом все непросто, відразу нагадує мобільний зв’язок, яка просить включити міжнародний роумінг вже на під’їзді, адже звичні стільникові оператори в Криму не працюють із-за санкцій.

На Крим поширюється заборона США на інвестиції в економіку півострова, імпорт і експорт товарів, послуг і технологій. Схожі санкції введені і Євросоюзом. При цьому преса не раз повідомляла про те, що багато компаній цей режим порушують, в українських ЗМІ з’явився цілий список таких компаній — в тому числі підприємство, що належить Порошенку.

Потрібно враховувати: незважаючи на те, що в Україні стосовно Росії діють санкції, подібні американським, товарообіг між двома країнами росте. За 2017 рік він збільшився майже на третину, і продукція багатьох українських підприємств абсолютно вільно продається на російському ринку, а виробник не може контролювати їх використання. Це стосується і акумуляторів «Іста», які виробляє належить Порошенко дніпровський завод «Енергоавтоматика» і які, згідно зі свідченнями, використовувалися при будівництві мосту. Напевно напередодні президентських виборів цей факт ще не раз буде використовуватися опонентами Порошенко. Схожа ситуація і з більшістю інших підприємств: постачальники щебеню і бетону не можуть контролювати, де в результаті опиниться їх продукція.

Але до деяких міжнародним компаніям є цілком обґрунтовані питання: якщо конструкторську документацію на загальну технологію фундаменту мосту поставила компанія ExxonMobil, то неможливо уявити, що вона не знала, для якого об’єкта готувалася ця документація (хоча не виключено, що при підготовці використовувалися якісь юридичні виверти).

Як писали «Ведомости», стосовно семи компаній в Нідерландах ведуться слідчі дії за порушення санкцій проти Росії. У зв’язку з Кримським мостом у полі зору прокуратури потрапили Dematec Equipment і Вijlard Hydrauliek. Вijlard Hydrauliek виготовила головний гідроциліндр для гідромолота, який використовувався для занурення паль під опори Кримського моста, а Dematec Equipment монтувала це обладнання.

Гідромолот був переданий Росії в 2016 році і спочатку знаходився в Тамані, після чого використовувався при будівництві. Якщо компанії визнають винними в порушенні санкцій, їм, як юридичним особам, можуть загрожувати штрафи до €820 тис. Максимальне покарання фізичним особам включає штраф у розмірі €82 тис. або позбавлення волі терміном на шість років.

Диверсанти

Як стверджує «Російська газета», Федеральна служба безпеки Росії останнім часом запобігла в Криму кілька диверсій на об’єктах інфраструктури і життєзабезпечення півострова. У 2016 році диверсанти нібито планували підірвати трасу Сімферополь — Ялта» під час пересування по ній кортежів керівництва. Заяви про можливе підриві моста робили різні українські політики, і їх навряд чи можна сприймати всерйоз, однак вони дозволяють російським силовикам отримати все більше коштів для охорони. Сайт «Вільна преса» повідомляв, що українськими спецслужбами розроблені три варіанти підриву мосту — підводним мінуванням, підривом проходить судна і детонацією заряду в автомобілі.

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top