новини корупції

Показова розправа: як в Україні вбивають чесний бізнес

Велика Палата Верховного Суду винесла своє рішення по справі Українського інноваційного банку щодо витребування боргу у його позичальника. Це знакове рішення для фінансового ринку країни та потужний негативний сигнал всьому світовому інвестиційному бізнесу, що в Україні права кредиторів абсолютно незахищені. Проте шанс на відстоювання верховенства права та перемогу здорового глузду ще є.

«Якось я запитав у свого знайомого, як він став мільйонером? Він чесно відповів: «Взяв кредит у банку й не віддав його», — розказує в кулуарах одного з юридичних форумів український адвокат. Колеги адвоката сміються, але не з того, що ця історія анекдот – це реалії для українського бізнесу, про які говорять вголос лише сміливці.

Й історія Українського інноваційного банку – теж про сміливість. Сміливість відстоювати своє право на ведення бізнесу в Україні та вимога до державних інституцій дотримуватися букви закону.

Історія банкрутства та зміни імен

Свій початок ця історія бере ще у лютому 2007 р., коли Український інноваційний банк відкрив для ЗАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» (ПМК) кредитну лінію на 4 роки в обсязі $2 млн. У серпні 2013 р. Український інноваційний банк, ПМК а також ПАТ «Юрія» та ТОВ «МК «Волошкове поле» уклали два договори поруки, згідно з якими останні дві компанії виступили поручителями ПМК перед банком по цьому кредиту.

Але у грудні 2015 р. Національний банк України визнав Український інноваційний банк неплатоспроможним, та передав його в управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який запровадив у банку тимчасову адміністрацію терміном на 3 місяці – до 24 березня 2016 р. включно.

Власники банку не погодились з рішенням НБУ збанкрутувати банк, адже  на момент запровадження тимчасової  адміністрації, у банка був інвестор, погоджений тим же НБУ, який був готовий надати фінансову позику банку, а отже Укрінбанк  мав всі шанси залишитись на ринку, успішно пройти кризу та працювати далі. Тому акціонери звернулись до суду і 16 березня 2016 р. Окружний адміністративний суд міста Києва визнав незаконними та скасував з моменту їх прийняття постанову НБУ про неплатоспроможність банку та рішення Фонду гарантування про введення в банку тимчасової адміністрації . Суд також зобов`язав НБУ надати банку 95 днів на відновлення його платоспроможності. Це судове рішення було оскаржене в апеляційній інстанції, але 14 квітня 2016 р. Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив його правильність і залишив його без змін. Касаційна інстанція також підтвердила незаконність визнання банку неплатоспроможним.

Але не дочекавшись ще навіть вердикту апеляційної інстанції, 22 березня 2016 р. НБУ прийняв ще одне  рішення – про відкликання ліцензії у банку та його ліквідацію. І того ж дня Фонд гарантування прийняв аналогічне рішення і розпочав процедуру ліквідації.

Акціонери оскаржили і це рішення НБУ та Фонду гарантування. І 29 квітня 2016 р. Окружний адмінсуд Києва визнав протиправними та скасував постанову НБУ щодо відкликання ліцензії і ліквідації банку, та зобов`язав НБУ зробити все необхідне, аби відновити функціонування Українського інноваційного банку в якості банківської установи – в  обсязі та стані, який існував на 22 березня 2016 р. Через три з половиною місяці Київський апеляційний адмінсуд підтвердив законність цього рішення, а пізніше воно було підтверджене і в касаційній інстанції.

13 липня 2016 р. Наглядова рада Українського інноваційного банку скликала  позачергові збори акціонерів, на яких було вирішено перейменувати банк на ПАТ «Укрінком», затвердити його новій статут. Але збори прийняли ще одне дуже важливе рішення – виключити з переліку видів діяльності товариства такий вид, як «діяльність комерційних банків». Таким чином, колишній Український інноваційний банк після цих рішень привів у відповідність чинному законодавству свій правовий статус, оскільки після відкликання НБУ його банківської ліцензії, міг діяти лише у формі звичайного акціонерного товариства.  Відповідна державна реєстрація цих змін була проведена в той же день, 13 липня. Компанія «Укрінком» продовжила свою діяльність під іншою назвою в межах визначеної законодавством загальної правосуб’єктності юридичної особи. А 28 березня 2017 р. акціонери «Укрінком» ще раз змінили назву своєї компанії, тепер вже на ПАТ «Українська інноваційна компанія». При цьому юридична особа лишалась тією ж самою, з тим же кодом ЄДРПОУ, з усіма правами та обов’язками Українського інноваційного банку, жодних реорганізацій щодо якого не вчинялось.

 Акціонери Українського інноваційного банку хотіли зберегти активи банку,  і отже справедливо вважали, що перейменувавши  банк на «Українську інноваційну компанію», мають право отримати заборгованості по кредитам, які свого часу цей банк видав.

Наступне стратегічне рішення відбулося 12 вересня 2017 р. коли ТОВ «Українська інноваційна компанія» відступила права вимоги по кредитам, які свого часу були видані ПМК, на користь ТОВ «Фінансова компанія «Афінаж». Та ж в свою чергу 20 жовтня того ж року уклала договір факторингу з ТОВ «ФК «Інвест ресурс», згідно з яким і передала їй права вимоги по кредиту Українського інноваційного банку та договорами поруки.

Під час ліквідаційної процедури Фонд гарантування почав процедури зі стягнення боргів перед банком. Так, уповноважена особа Фонду гарантування, діючи від імені банку, звернулась 22 червня 2016 р. до Господарського суду Черкаської  області з позовом до ТОВ «ПМК», ТОВ «Волошкове поле» та ПАТ «Юрія» з метою стягнення на користь кредитодавця заборгованості по кредитах, які видав свого часу банк, на загальну суму 79 млн грн. Суд цей позов задовольнив лише частково, ухваливши 6 жовтня 2017 р. рішення про стягнення з ПАТ «Юрія» 18 млн грн заборгованості по кредиту та 94 тис. грн судового збору. І суперечка про стягнення цього боргу врешті-решт дійшла до Великої Палати Верховного Суду, де треба було вирішити дилему: ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ПАТ «Український інноваційний банк» чи є однією і тією ж юридичної особою і чи могла вона претендувати на повернення боргу, чи ні.

Що вирішила Велика Палата Верховного Суду

10 грудня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, в якій рішення Господарського суду Черкаської області від 6 жовтня 2017. та постанову Київського апеляційного господарського суду  від 4 грудня 2017 р. скасувала, а справу направила на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи ці рішення, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що незалежно від того, чи була проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов’язаний був узгоджувати внесення змін до свого статуту з НБУ відповідно до вимог банківського законодавства. Банк, на думку Великої Палати, мав робити це незалежно від того, були чи не були чинними постанова НБУ про неплатоспроможність банку, рішення Фонду гарантування про введення в банк тимчасової адміністрації, постанова НБУ про відкликання ліцензії і ліквідацію банку та рішення Фонду гарантування про ліквідацію банку. Також ВП вважає, що скасування в судовому порядку рішень регулятора про введення тимчасової адміністрації та ліквідації не є підставою для автоматичного припинення цих процедур, при цьому, на жаль, не вказує, що слугуватиме юридичною підставою для їх подальшого проведення.

Крім того, при оцінці фактичних обставин справи Велика Палата вказала, що між Українським інноваційним банком та ПАТ «Укрінком» (чому це дві різні юридичні особи в тексті постанови ми не знайшли пояснень) не відбулось правочину щодо передачі прав та обов’язків банку, і не було доведено, що відбулась зміна кредитора – з Українського інноваційного банку на ПАТ «Укрінком», зокрема – і по кредиту 2007 р., про який йшла мова на початку статті. А враховуючи це, Велика Палата вважає, що «Українська інноваційна компанія» не набула прав банку, а тому і ТОВ «ФК Інвест ресурс» не могла набути прав вимоги до ПАТ «Юрія».

Критична Окрема думка

Але це рішення Великої Палата Верховного Суду – особливе багато в чому безпрецедентне. Примітне воно тим, що з 20 суддів палати — 9 суддів голосували проти нього та навіть висловили окрему думку, в якій категорично не погодилися з висновками Великої Палати. Важливо, що проти такого рішення ВП, яке приймалося в господарській справі, були аж 4 з 5 суддів, делегованих господарською юрисдикцією. Тобто абсолютна більшість суддів господарників виявилася незгодною з рішенням у господарській справі, яка на відміну від їх колег є їх професійною спеціалізацією та прямою компетенцією. Сам же текст рішення ВП в підсумку готував суддя «цивіліст» Віктор Пророк. Рішення приймалося з п’ятої спроби, ВП чотири рази виходила з нарадчої кімнати через рівну кількість голосів. В решті решт хтось із суддів втомився та «розрядив» напругу, передумавши у вкрай важливій для бізнес спільноти проблеми.

Рішення з такої кількості «інакомислячих» — зустрінеш вкрай рідко.  Незалежно від змісту рішення, навіть лише з цієї причини воно привертає особливу увагу й викликає занепокоєння. Й не лише в учасників спору, а в усього бізнесу в цілому, в тому числі в інвесторів, як внутрішніх, так й зовнішніх.  Й ця увага – поганий знак. Адже підприємці розуміють, що українська Феміда вкрай «примхлива» й може діяти зовсім не прогнозовано. А такий підхід  — смерть для бізнесу.

Тепер щодо правової логіки. З чим же не згодні ці дев’ятеро суддів? А не згодні вони з рішенням Великої Палати про те, що у ТОВ «ФК «Інвест ресурс» не було юридичних підстав вимагати від ПАТ «Юрія» повернення заборгованості, і що рішення слід направляти на новий судовий розгляд.

Ці судді, зокрема, вважають, що, оскільки банки в Україні згідно закону створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку, то виключення банком із видів своєї діяльності такого виду надання послуг, як «діяльність комерційних банків» та зміна назви по своїй суті не є його реорганізацією, оскільки організаційно-правова структура залишається незмінною – акціонерне товариство. Така юридична особа втрачає право здійснювати банківську діяльність, але не втрачає прав щодо вже набутих зобов’язань, зокрема, і по кредиту 2007 р. та за договором поруки. Судді зазначили, що норми законодавства не передбачають, що відкликання ліцензії у банку та виключення його з Державного реєстру банків означає припинення зобов’язань по повернення кредиту.

Також судді зазначили, що повноваження щодо повного та виняткового управління банком у Фонду гарантування виникають після прийняття рішення щодо віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Але ж рішення про перейменування Українського інноваційного банку у ПАТ «Укрінком» та виключення з переліку видів його діяльності такого виду, як «банківська діяльність», відбулось в той час, коли ці рішення НБУ були скасовані та визнані протиправними судом. Тому судді з окремою думкою вважають, що, незважаючи на те, що в законодавстві є прогалини щодо регулювання відновлення банківської діяльності після скасування судом рішення НБУ про ліквідацію банку, дії органів управління банком, що приймають рішення, які не були передбачені і прямо заборонені чинним на той час законодавством, не можна вважати нікчемними.

Судді також зазначили, що НБУ не звертався з позовом до суду, в якому б заявляв про порушення компанією «Укрінком» законодавства, коли вона вносила зміни до статуту. «Попередніми судовими інстанціями також не встановлено, що зміни, внесені до статуту позивача, були скасовані в судовому порядку», — говориться в тексті Окремої думки.

Оскільки рішення Великої Палати Верховного Суду було прийнято мінімальною більшістю голосів, це змушує задуматись над якістю висновків Великої Палати. Можливо, в майбутньому такий плюралізм думок призведе до того, що в наступних рішеннях Велика Палата відійде від своїх висновків, які вона зробила у цій справі.

Спірність аргументів ВП, кількість невирішених нею питань, невизначеність щодо порядку імплементації вміщених у Постанові ВП висновків, безнадійно віддаляють нас від думки про остаточне вирішення Верховним Судом поставленої перед ним виключної проблеми, а фонд чи Національний банк України отримали перемогу. Єдиний, хто у беззаперечному виграші – недобросовісні боржники, для яких Верховний Суд загубив кредитора, надавши тим самим безстрокові кредитні канікули.

Але навіть у цій справі не все завершено. Попереду нове коло. Крім того, компанія «Інвест ресурс» готує конституційну скаргу до Конституційного Суду, в якій має намір перевірити на предмет відповідності Конституції спосіб усунення Великою Палатою Верховного суду прогалини у банківському законодавстві, застосований у Постанові від 10.12.2019 року по справі № 925/698/16.

«Аргумент»

На цю тему:


Источник

Нажмите на стрелку что бы читать дальше
<--nextpage-->

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top