новини корупції

Після ліквідації Санепідемстанцій, прийнято рішення створити нову службу Санепідемконтролю


Після ліквідації в травні минулого року санепідемстанцій, виникло безліч проблем, які нікому було вирішувати. У зв’язку з цим в Україні хочуть створити нову всеосяжну систему санітарно-епідеміологічного контролю.

25 червня Моз опублікував на своєму сайті проект закону «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя», яким і пропонує запровадити в країні нову наглядову систему. Вона має доповнити вже чинне законодавство про контроль за харчовими продуктами.

У чому рамковий законопроект не називає конкретних відповідальних за це благополуччя – займатися питанням буде сам Моз, а також органи виконавчої влади: центральні і на місцях. Зате документ містить ключові принципи реалізації системи контролю за діяльністю підприємців.

Стверджується, що норми виписували так, щоб ніяких поборів з бізнесу контролюючі органи брати не могли. І посилаються на декларативний принцип. Мовляв, підприємцям достатньо буде подати декларацію про відповідність вимогам і спокійно працювати.

Однак з тексту документа стає зрозуміло, що обіцяний принцип передбачений тільки для самих безризикових підприємств, а також компаній середнього рівня ризику (за винятком виробників продуктів харчування). Першим можна буде і зовсім не вносити даних про своєї діяльності в спецреєстр, а другі можуть самостійно зареєструвати в ньому заяви про відповідність санітарним нормам через веб-сайт. Якщо протягом 5-ти днів воно буде зареєстровано, або реєстратор не висловить заперечень – підприємець може сміливо працювати.

А ось підприємців, чий бізнес відноситься до I ступеня ризику, для санепідем благополуччя (понад 500 співробітників, дитячі сади і школи, клініки) доведеться попітніти. Таким підприємцям дозволять працювати, поки їх не внесуть у спеціальний реєстр і не присвоять кожному індивідуальний номер. Для цього компанії потрібно буде пройти експертизу, найнявши сертифіковану компанію, і подати документ у держоргани. Там у термін до 15 днів розглянуть заяву і приймуть рішення: реєструвати компанію в спецреестре чи ні. Формально, ніяких дозволів не видаватимуть. Однак вести господарську діяльність без внесення в реєстр буде не можна.
Детальний порядок проведення експертизи і сертифікації самих експертів належить розробити Кабміну. Проект в цьому сенсі конкретики не містить. Ясно лише, що проводити інспекцію і виписувати експертні висновки зможуть компанії будь-якої форми власності, а їх послуги доведеться оплатити замовникам експертизи. А щоб уникнути очевидних зловживань, закон покладає рівну відповідальність за підтасовування в ході інспекції як на перевірених, так і на перевіряючих.

Документ прямо не передбачає ніяких планових перевірок відповідності реальної картини задекларованим даними. Принаймні до тих пір, поки не з’являться видимі причини.

Між тим, держоргани (у кожній галузі закон визначає свого відповідального) зможуть заблокувати роботу підприємства, якщо їм здасться, що його діяльність несе загрозу санітарному благополуччю. При цьому на наступний день після винесення такого рішення чиновники повинні будуть подати позов до суду. Якщо цього не станеться – підприємство зможе відновити роботу. В іншому випадку, доведеться чекати рішення суду.

Чи зможуть недоброчесні конкуренти зловживати цією нормою – залежить лише від того, як в уряді пропишуть детальний порядок застосування санкцій. Як би те ні було, проект встановлює солідні штрафи для порушників закону. За випуск продукції, забороненої судом, або тієї, яка не відповідає нормам, продавцям і виробникам загрожує штраф в розмірі 100% випущеної або реалізованої продукції.

А на випадок неприємних наслідків, автори документа передбачили систему обов’язкового страхування. Суть проста: при проведенні експертизи на відповідність санітарним нормам, компанія неодмінно повинна буде укласти договір страхування цивільної відповідальності за шкоду, яку може бути завдано людям в результаті її діяльності. Як саме буде працювати система, а також розміри страхових виплат і тарифи – визначить Кабмін. Проте вже зараз ясно, що в кінцевому підсумку платити за страховку буде споживач – всі додаткові витрати бізнес покладе на людей.

Що до самих критеріїв безпеки та санітарних норм, то їх належить розробити і затвердити до нового органу. Національна комісія з питань медико-санітарної регламентації займеться, як випливає з її назви, створенням відповідної нормативки. Причому, з ухилом на міжнародні стандарти і вимоги.

За матеріалами: jurliga.ligazakon.ua

 

Источник

Нажмите на стрелку что бы читать дальше
<--nextpage-->

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top