Головні новини

«Опубліковане вважати неопублікованих» — як Порошенко і Гройсман воюють за обласний водоканал

Інституціональні конфлікти між командою Гройсмана і оточенням Порошенко доходять до абсурду. Наочна ілюстрація того – коли урядовий вісник запропонував вважати неопублікованих рішення, яке опублікував напередодні.

У владі триває системний конфлікт між оточенням президента Петра Порошенка і командою прем’єра Володимира Гройсмана.

Конфлікт закладений інституційно у головному законі країни – Конституції. Конструкція парламентсько-президентської республіки передбачає дуалізм у владі і перетин повноважень.

Рано чи пізно це призводить до розбіжності президента і прем’єра. Боротьба за повноваження і сфери впливу були між Леонідом Кучмою та Лазаренком, між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко, частково між Віктором Януковичем та Миколою Азаровим, між Петром Порошенком і Арсенієм Яценюком.

Зараз у Facebook запущено кілька анонімних груп, в яких публікується інформація, яка компрометує команду прем’єра. Наприклад: Уряд вінницьких, або Сліпий траст.

Аноніми, наприклад, публікують «схеми крадіжки» ставленика прем’єра в. о. голови ГФС Мирослава Продана. При цьому вони не згадують про те, що найбільший офіс ГФС – Київський – очолює Людмила Демченко, колишня помічниця Ніни Южаниной – голови парламентського комітету з фіскальній політиці. Южаніна – креатура Порошенко.

Серед керівників центральних органів влади (ЦОВ) креатурами Гройсмана є віце-прем’єр Володимир Кістіон, міністр соцполітики Андрій Рева, міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко, в. о. голови ГФС Мирослав Продан.

На стороні президента керівники силових відомств (СБУ і ГПУ без МВС) і регуляторів. За Конституцією, глава держави має вирішальний вплив при їх призначенні. Останні півроку на стороні президента знаходиться також керівництво НАК «Нафтогаз», яке має політичний вплив завдяки підтримці міжнародних донорських організацій.

У команді прем’єра використовують свої інструменти для протистояння впливу президентської команди. Іноді їх використання доходить до асбурда.

Один з таких інструментів – друковане видання уряду «Урядовий кур’єр» (КК). Видання вибірково публікує рішення Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ).

Згідно із законом про енергетичне регуляторі, який був прийнятий у вересні 2016 року, рішення комісії набирають чинності лише після того, як опубліковані в КК.

НКРЭКУ – один з ключових арбітрів в українській економіці. Енергетична галузь, яка їм регулюється – найбільша в країні в грошовому вираженні. Річна виручка ліцензіатів Регулятора перевищує 400 млрд грн.

НКРЭКУ до останнього часу очолював Дмитро Вовк – колишній співробітник корпорації Roshen, що належить Порошенку, і інвестиційної компанії ICU, яка обслуговувала фінансові операції його бізнесу.

26 травня повноваження Вовка як голови Комісії закінчилися. Однак указу президента про його звільнення ще не було.

Відносини між Дмитром Вовком 1989 року народження і Володимиром Гройсманом – який, коли Вовка було п’ять років, очолив ринок «Юність» у Вінниці, – не склалися з самого початку. Задовго до того, як прем’єр побив горщики з президентом.

Рік тому, у червні 2017 року Дмитро Вовк публічно заявив про те, що видання Кабміну саботує публікацію рішень НКРЭКУ. У виданні це пояснюють відсутністю коштів – рішення Регулятора найчастіше об’ємні. Не вистачає фінансування для їх коректури і друку.

Вовк заперечує, що в такому випадку всі рішення публікувалися б хоч і з запізненням, але по черзі. Вони ж публікуються в ручному режимі – деякі швидше, деякі пізніше.

«Урядовий кур’єр» став для прем’єра і його оточення важелем стримування непопулярних або, на думку Гройсмана, шкідливих для країни рішень. Іноді – особистою помстою, іноді – захистом особистих інтересів.

Апогеєм абсурду ручного управління через газету стала публікація в КК 15 березня. В цей день в газеті були опубліковані рішення НКРЭКУ №195 та №196, які вносять зміни до рішення про затвердження тарифів трьох ліцензіатів – комунальних підприємств «Вінницяоблводоканал», «Чернівціводоканал «та «Миколаївводоканал».

Це рядові документи про коригування тарифів, які в рік приймаються десятками. Найчастіше вони важливі не голові Комісії, а самим компаніям – без них вони не можуть збирати гроші зі споживачів.

Очевидно, що в урядовій газеті поставилися до цих рішень, як і до будь-яким іншим подібного роду.

Нюанс в тому, що перед цим Комісія проводила перевірку «Вінницяоблводоканал», знайшла порушення і скоригувала витрати підприємства (по суті – виписала штраф) на 37,5 млн грн. Це приблизно третя частина річної виручки вінницького водоканалу.

«Вінницяоблводоканал» – не простий водоканал. Це добре знайоме прем’єру підприємство. Нинішній віце-прем’єр з енергетики Володимир Кістіон, до того як стати заступником мера Вінниці Гройсмана, з 2001 по 2008 рік очолював це КП.

Зараз заступником керівника КП «Вінницяоблводоканал» працює син віце-прем’єра – Дмитро Кістіон.

Рішення про вилучення коштів з вінницького водоканалу не сподобалося українському уряду. У результаті стався прецедент, якого в урядовому віснику ще не було.

На наступний день, 16 березня, в КК вийшло уточнення: «Рішення НКРЭКУ №195 та №196 були опубліковані помилково. У зв’язку з цим зазначені постанови НКРЭКУ вважати неопублікованими».

Цікаво, що близько року тому на одному із закритих зустрічей прем’єра з редакторами українських ЗМІ автор поставив запитання Володимиру Грйосману про те, чи спілкується він з редактором КК.

Тоді прем’єр не розчув, кілька разів перепитав, про що власне питання. У підсумку сказав, що навіть не знає хто це і про що вони можуть спілкуватися.

Напевно, вже познайомилися …

Сергій Головньов, » главред «Бізнес Цензор», «Цензор.НЕМАЄ

«>

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top