Головні новини

«Нафтогаз» отримав право відключати українців від тепла взимку

Цієї зими українців чекає екстремальний опалювальний сезон. Як вже писала «Країна», газ для населення з 1 листопада подорожчає на 23,5%. А з грудня на 16% зростуть тарифи на тепло і гарячу воду, — повідомили у Мінсоцполітики. Оплачувати космічні платіжки зможе все менше сімей. Власне, армія оформлювачів субсидій вже почала збільшуватися.

На словах влада начебто не проти платити більше.

«В уряді заявили, що «готові виділити субсидії 7 млн. домогосподарств. Це навіть більше, ніж зараз (6,6 млн.). Але реальних розрахунків по грошах ніхто поки не бачив. У прийнятому в першому читанні проекті бюджету на наступний рік закладено всього 55 млрд. грн. «Нафтогаз» вважає, що знадобиться не менше 90 млрд. грн. Що отримаємо в результаті — незрозуміло», — говорить екс-міністр ЖКГ і голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко. Інші експерти вважають, що і 90 млрд. на субсидії не вистачить — знадобиться 100-120 млрд. грн.

І це при тому, що нинішнє підвищення цін на комуналку не останнім. Як вже писала «Країна», в наступному році буде ще одне (з 1 травня), а з 1 січня 2020 року — друге.

Природно, що з кожним таким приростом потреба в субсидіях буде збільшуватися.

Головне питання — чи реально збільшити бюджетні видатки на компенсації по ЖКГ?

Рахункова палата у своєму звіті вказала на вузькі місця проекту бюджету-2019 і резюмувала — так як 40% видаткової частини в наступному році доведеться пустити на виплати за зовнішніми боргами, грошей на соціалку залишиться небагато. Так що експерти вже прогнозують масові відмови по субсидіях і лавиноподібне зростання боргів за комуналку.

Схожий сценарій, очевидно, передбачає і «Нафтогаз». Нещодавно він домігся права відключати тепломережі взимку, якщо ті мають заборгованість за спожитий газ (раніше залишати людей без опалення в морози заборонялося). Ця норма почне діяти вже з 1 грудня цього року.

Що це означає на практиці? «Будуть відключати від теплопостачання цілі міста. І використовувати тепло як спосіб тиску на місцеві влади — «добрим і слухняним» мерам батареї підігріють, а «погані» — нехай мерзнуть. Дуже зручно напередодні виборів», — говорить Кучеренко.

Найсумніше, що якщо будуть перекривати вентиль централізовано, ризикують замерзнути у своїх квартирах навіть ті, хто акуратно платить за рахунками.

«Країна» розумілася як зимуватимуть українці.

Субсидії в ручному режимі

У питанні з субсидіями влади кидаються в крайнощі. Як вже писала «Країна», у травні набула чинності скандальну постанову Кабміну №329, в якому прописана жорстка верифікація претендентів на бюджетні гроші. Зокрема, не призначена субсидія власникам нових авто (до 5 років), заробітчанам (як тіньовий працевлаштування розцінюється перебування за кордоном більше 60 днів), власникам квартир до 120 кв. м і будинків до 200 кв. м, тим, хто здає житло в оренду і так далі.

Зі списку одержувачів субсидій можна елементарно вилетіти за будь-яку покупку дорожче 50 тисяч гривень.

Крім того, помітно посилили умови за доходами. Так, загальний дохід сім’ї потрібно вважати зарплати всіх, хто реально проживає в квартирі, а не тільки тих, хто в ній зареєстрований. Чоловік і дружина, навіть якщо вони прописані в різних квартирах і живуть окремо (але офіційно не розлучені), вважаються однією сім’єю і можуть претендувати лише на одну субсидію. А безробітним, щоб не позбавляти субсидії всієї родини, потрібно платити ЄСВ (з 704 гривень в місяць).

Крім того, з’явився обов’язковий платіж, який людина повинна буде вносити в будь-якому випадку (раніше, якщо не перевищувалися соціальні норми споживання, можна було взагалі нічого не платити).

Так як основні виплати по комуналці припадають на опалювальний сезон, відразу було зрозуміло, що ця постанова готується з прицілом на осінь і зиму. За підрахунками експертів, воно повинно було зменшити список одержувачів субсидій на 40%.

«Статистика вже показує, що за 8 місяців цього року субсидії отримало майже на 60% сімей менше, ніж за аналогічний період минулого року», — говорить Скубченко.

Але якраз перед початком нового опалювального сезону умови по субсидіях несподівано пом’якшили. У середині жовтня Кабмін вніс зміни в правила отримання компенсацій по комуналці. Основні нововведення наступні.

По-перше, площа житла в нормах для субсидиантов замінили із загальної на опалювальну. Тобто, тепер субсидію дадуть, якщо опалювальна площа квартири не перевищує 120 кв. м, а вдома — 200 кв. м. Загальна площа при цьому може бути більшою. Особливо актуально це для уточнення будинків. Раніше в житлову площу включали навіть господарські приміщення (сараї, альтанки, прибудови). У підсумку, старий сільський будинок з сараєм ставав окремо в 300 кв. м, з якого автоматично знімали субсидію.

По-друге, при розрахунку субсидій обіцяють не брати до уваги аліменти та дотацію на вирощування великої рогатої худоби. Плюс — можна претендувати на допомогу в разі заборгованості по ЄСВ (правда, тільки якщо вона виникла з вини роботодавця), безробіття з причини хвороби навіть при наявності в сім’ї безробітного алкоголіка або наркомана (при наявності відповідних довідок від лікаря).

По-третє, пом’якшили умови обов’язкового платежу.

«З 1 жовтня 2018 року, коли вартість фактично спожитої послуги менша обсягу обов’язкового платежу, субсидиант має право сплачувати лише вартість фактично спожитої послуги. Наприклад, якщо розмір обов’язкового платежу за певну послугу становить 200 грн в місяць, але домогосподарство реально її використовувало тільки на 120 грн, сплаті підлягає фактичний обсяг споживання, тобто 120 гривень», — пояснили в прес-службі Мінсоцполітики.

Щоправда, економіст Олексій Кущ вважає, що більшість послаблень — фейкові. «Та ж норма про заміну житлової площі на опалювальну стосується в основному середнього класу — саме у порівняно забезпечених громадян великі квартири та будинки. Але такі українці на субсидії взагалі не претендують. Те ж саме по заборгованості ЄСВ. Яка заборгованість, якщо 1 млн. домогосподарств у нас задекларували нульовий дохід», — говорить Кущ.

Багато поступки в питанні субсидій стосуються сільських жителів. Саме вони, за травневим постановою Кабміну, по більшій частині опинилися в списку «відмовників» і саме з їх боку очікувалося найбільше «соціальну напругу», якого влада перед виборами допустити явно не хочуть.

«Зрозуміло, що це іміджевий крок, спроба знизити напругу в суспільстві і мінімізувати критику опонентів», — говорить голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

До речі, залишилися обмеження (нова машина, дорогі покупки та інше) при бажанні теж можна обійти.

«Спеціальна комісія може призначити субсидію в індивідуальному порядку», — пояснив Скубченко.

Але ці обмеження не можуть стати і реальним приводом для позбавлення субсидії.

«Все залежить від настрою місцевих інспекторів, яким дали широкі повноваження або ж, що більш імовірно, інструкцій згори. Як мінімум, це корупційні ризики», — говорить Забловський. Олексій Кущ вважає, що в такому «індивідуальному порядку» доведеться розглядати не менше 1-1,5 млн. запитів. «Це просто нереально — буде колапс всієї системи», — прогнозує він.

Але не виключено, що саме «індивідуальний підхід» в цьому сезоні стане основним способом регулювання кількості субсидиантов. Формально влада начебто готові платити, але, якщо гроші в бюджеті раптом почнуть закінчуватись, списки почнуть активно чистити.

Не вистачає 35 мільярдів

У тому, що бюджетних грошей на субсидії для всіх бажаючих не вистачить, експерти практично не сумніваються. У проект бюджету-2019 на компенсації по ЖКГ закладено 55 млрд гривень, що навіть менше, ніж в цьому році (близько 70 млрд гривень). Але в наступному році з’являється відразу два чинники зростання субсидиального фонду.

По-перше, збільшаться тарифи і виросте армія претендентів на субсидії. По-друге, бюджет-2019 автоматично перейдуть старі борги за субсидіями (більше 40 млрд гривень).

У «Нафтогазі» підрахували, що реально на субсидії знадобиться не менше 90 млрд гривень (відповідне лист з пропозиціями внести правки в проект бюджету НАК направив в Кабмін). Експерт Фону Громадської безпеки Юрій Гавриленко раніше оцінив потреби на компенсації по комуналці, як мінімум, 100 млрд. А деякі експерти озвучують навіть цифру в 120 млрд гривень.

За словами співголови «Опозиційного блоку», колишнього міністра палива і енергетики Юрія Бойка, частка сімей, які повинні будуть отримувати субсидії після підвищення цін на комуналку перевищить 80 відсотків.

Не факт, що фінансування підвищать хоча б до запитуваних «Нафтогазом» 90 млрд. грн. Як вже писала «Країна», у проект бюджету подали занадто багато «хотілок».

При тому, що фінансові можливості по їх втіленню в життя досить скромні. Як зазначила у своєму звіті Рахункова палата, наступний рік стане піковим щодо виплат боргів — на них піде близько 40% видаткової частини бюджету. Ще 20% освоять силовики. А в решту 40% потрібно буде вмістити і витрати на реформування медицини і школи, будівництво доріг, підвищення (хай і невелике) мінімалки і пенсій. Можливості реалізації соціальних програм будуть обмежені, зазначають у Рахунковій палаті.

Андрій Забловський не виключає, що на субсидії пустять частина кредиту МВФ, заради виділення якого, власне, і підвищили ціни на газ.

Експерти, з якими поспілкувалася «Країна», допускають і такий варіант: на хвилі передвиборної кампанії субсидії будуть роздавати направо і наліво. До березня виділених 55 млрд. грн. може і вистачить.

«А як люди будуть платити за комуналку після виборів, і, зокрема, як опалювати будинки наступної осені — це вже турбота наступного уряду», — припустив економіст Олексій Кущ.

Немає грошей — немає тепла

Як йдеться у листі «Нафтогазу», несвоєчасне або неповне фінансування призведе до подальшого появи заборгованості споживачів та контрагентів самого Наку («теплокомуненерго»). Останні, за станом на вересень вже мають за газ 49,4 млрд гривень. Крім того, «за даними казначейської служби, станом на 1 вересня, вже профінансовано із загального фонду бюджету на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату ЖКП 57,6 млрд. грн. або більше 81% від передбачених у державному бюджеті видатків на ці цілі, що може призвести до дефіциту коштів на оплату житлово-комунальних послуг, враховуючи, що опалювальний сезон ще не розпочався, а кошти бюджету на ці цілі майже вичерпані», — йдеться у листі «Нафтогазу».

Олександр Скубченко також прогнозує зростання боргів — як з боку населення, так і з боку теплокомуненерго. «Вже зараз борги населення ростуть на 500 млн. грн. щомісяця», — говорить він.

За словами експерта, «для людей в законі про житлово-комунальні послуги встановлена пеня в розмірі 0,01% за кожен день прострочення від суми боргу. Правда, її відклали до 1 травня 2019 року. Впевнений, відключати неплатників не будуть. Хоча б тому, що на носі вибори», — зазначив Скубченко.

Втім, у «Нафтогазі» вважають інакше. НАК пролобіював собі право з 1 грудня цього року ініціювати і давати право операторів газорозподільних мереж відключати тепломережі взимку із-за боргів за рік. Таке право «Нафтогазу» надано умовами Кодексу газотранспортних систем.

Рішення від НКРЕ «Нафтогазу» вдалося досягти в ході розборок з «Харькогазом» за борги.

Як пояснив комерційний директор «Харківгазу» Ірина Лістова, «НКРЭКУ відхилила вимогу операторів газораспредилительных мереж не відключати тепломережі за дорученням «Нафтогазу» і зобов’язала укласти договори на виконання робіт з припинення газопостачання. Таким чином, якщо протягом 3-х днів після доручення «Нафтогазу» на відключення теплові мережі не врегулюють відносини з державним монополістом, ПАТ «Харківгаз» буде змушене розпочати заходи з припинення газопостачання на об’єкти», — зазначила Лістова.

Вона також додала, що на законодавчому рівні не були створені умови для заборони «Нафтогазу» відключати котельні в холоди.

«А тепер НАК і зовсім отримав офіційне право залишати людей взимку без тепла. І він не применет цим правом скористатися, — упевнений Олексій Кучеренко. — Все теплокомуненерго в кабалі у «Нафтогазу». Борги є у всіх, хоча б тому, що держава по субсидіях і пільгах розраховується не вчасно. Так що НАК зможе просто не давати газ. І це дуже зручний аргумент для тиску на місцеві влади: дадуть тепло містах, де «хороші» мери, і відключать (або, як мінімум, пригрозять) тим, де «погані».

«Якщо Київ і великі міста відключати, може, побояться, то з райцентрами ніхто панькатися не буде», — вважає Кущ.

А в цьому випадку сумлінність конкретних платників і той факт, що у них немає боргів по комуналці, вже не мають ніякого значення — вони будуть мерзнути як і всі інші.

«>

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top