Головні новини

Мустафа Найєм: «Наша еліта – це такий колективний Пабло Ескобар»

У перший же день, коли він прийшов у парламент, його виставили. І знаєте чому? Ви думаєте тому що він перевозив за 40 тонн кокаїну в Америку? Немає. Тому що в сенат можна було входити тільки в краватці. І він одягнув краватку.

Сходіть на фільм «Эксобар». Потім поверніться додому і подивіться сюжет про те, як керівництво ГПУ веде переговори з колишнім міністром енергетики і соратником Віктора Януковича Едуардом Ставицикм. Якщо не звертати уваги на антураж, аналогії двох епох — нашої та Колумбії кінця 80-х — вражають уяву.

Пабло Ескобар був не тільки наркобароном, але ще й політиком — обирався сенатором і навіть мріяв стати президентом. Один з найжорстокіших злочинців двадцятого століття пішов в політику, щоб скасувати угоди про екстрадицію з США, згідно з яким Колумбія зобов’язувалася видавати американцям будь-якого наркоторговця, що експортує наркотики на територію Сполучених штатів. Ескобар не тільки сам балотувався, він ще і фінансував інших кандидатів. «Хто в країні має стільки грошей?! Ніхто. Демократія прийде до нас за грошей, — пояснює наркодилер своїм партнерам. — Навіщо вкладати гроші в одного кандидата, якщо можна в обох — тоді хто б не виграв, виграємо ми.»

Після марних спроб скасувати договір, Ескобар оголошує уряду Колумбії відкриту війну — організовує вбивство міністра юстиції, оголошує винагороду за страту поліцейських, дарує суддям труни і розстрілює редакторів колумбійських газет. І знаєте яким був головний аргумент наркодилера? Не повірите — суверенітет і патріотизм. «Скасування договору про екстрадицію — це гарантії суверенітету, патріотизму і незалежності Колумбії, — запевняє Ескобар. — Наші наркодилери — це справа самих, колумбійців. Судити їх повинні тут. Навіщо нам північноамериканці?!»

При цьому Ескобар регулярно вступає у відкриті переговори з владою — починаючи від прокурорів і закінчуючи президента. Врешті-решт справа доходить до абсурду — в обмін на скасування Угоди про екстрадицію Ескобар добровільно здається владі, і його відправляють у в’язницю…яку він же сам через підставних осіб для себе збудує!

Так ось у чому наша корумпованості еліта — це такий колективний Пабло Ескобар. Прикриваючись суверенітетом і патріотизмом вони роблять все можливе, щоб «Техас грабували лише техасці». «Секрет» їх дивовижною живучості ємко і зрозуміло сформулювала коханка Ескобара, яку відіграє Пенелопа Крус: «Я вирішила, що з цієї хвилини не має значення, як він заробляє гроші, важливо на що він їх витрачає».

Всеїдність і є наша найбільша біда. Чесний бізнес, як і журналісти, активісти, вчителі або лікарі намагалися триматися осторонь від політики. Вони, звичайно, всім подобалися — ці чесні хлопці з палаючими очима, але вибирали чомусь дядька на мерседесі, у якого вийшло бути спритнішим, вкрасти, кинути або нагнути. Непристосованість одних і цинічність інших призвела до того, що ціле покоління виросло в упевненості, що по-іншому й не буває і виграють тільки ті, кому одного разу вже вдалося. Але це Стокгольмський синдром, спричинений невпевненістю і відсутністю іншого досвіду. Насправді, у нас все може вийти.

Просто нашому поколінню треба зробити суспільству свою пропозицію.

Mustafa Nayyem

«>

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top