Головні новини

Михайло Подоляк: «Ми наполегливо будуємо лайкократию»

Політична… лайко/кратія)…«Хочеш вступити в НАТО?» Тисни лайк)… «Тебе дістала корупція?» Швидко став лайк…

«Тобі не подобається вирубка карпатських лісів?» Негайно тисни лайк… А головне повір, коханий наш лошок, що кожен твій лайк наближає рішення всіх цих і тисяч інших проблем. Повір, мовчи і тупо чекай… «Хочеш більше і ситніше їсти?.. Тобі все ще потрібен безвиз для щотижневих поїздок в вагому оперу?… Ти шукаєш високооплачувану роботу?… Хочеш мати влітку гарячу воду в столичних квартирах?…»

Відтепер все в твоїх руках і в твоїх лайку. Став лайки і тільки лайки. І нічого крім лайків. Став і.. уползай назад в барліг… Всі соціальні мережі під зав’язку забиті усміхненими фізіономія великих і малих політиків (зрозуміло, відфотошоплених, щоб з кожної фізіономії зняти по двадцятці років і по десятці кілограм), які дурними рекламними мікро/постиками буквально вимолюють лайки. Божевільна нова політична мода. Гра в ідіота називається. Або — якщо висловитися витончено — «прискорене побудова першої лайкократии». Коли реальність вже не має значення, а має значення кількість лайків під портретом політика з банальної фрази…

Судячи з усього, таки ми генії. Поки дурні європейці копошаться в суперечках про те, як на практиці вирішити ту чи іншу проблему і скільки це буде коштувати, ми відкрили ідеальну модель дурнів. Будь-яке питання вирішується надзвичайно просто, достатньо лайкнути політичне тіло)… Так, ми швидко виростили нескінченне «лайків». І навіть зрозуміли нову істину, що тільки його величність «лайк» вирішує нині все.

Поставив свій вагомий лайк під портретиком Тимошенко/Гриценко/Порошенка/Ляшко і все — дерева своїм ходом повернулися в Карпати, митниця перестала сама у себе красти сотку мільярдів, умовне НАТО стоїть на колінах з благаннями про приєднання до нього, а рівень життя повернув усіх назад з польських полуничних полів). І адже не відмовиш нашим тому політикам в ідеальному розумінні часу і місця, де їм накрили «поляну з наївних мрій обивателів». Навіщо орати? Ми, нарешті, знайшли свій унікальний шлях — наполегливо будуємо лайко/кратию. Цілком, до речі, шлях. Політики роблять платні сторінки в соцмережах і хто зібрав більше лайків, той і чемпіон. Лайки накручують? Ну нічого. Можна ввести супер/лайки…

На жаль, явна віртуалізація життя вказує на тотальне виродження політики як такої. Ніяких серйозних платформ та дискусій. Адже опонент збере набагато більше лайків, поки ти всерйоз обговорюєш методику роботи галузі. Невигідно. І дорого… Смм-ков ж нині валом і коштують вони дешево. Який взагалі сенс вкладати в роботу? Навіть у передвиборчу? Навіщо формувати реальні команди, розробляти логістики, готувати пакетні реформи, конкурувати ідейно? Тупа трата грошей і часу… «Тисни лайк») і отримаєш милий наш Іванко-дурник свою солодку золоту рибку, яка замість тебе все зробить…

Михайло Подоляк

«>

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top