Новини Сум

Історія купюр і монет

06.09.2019
17:42

Їх обожнюють, за ними женуться, смороду обесцінюються, альо завжди у ціні. За них можна купити все, окрім щастя. Гроші…

Сьогодні фінансисти виділяють два типи грошей: повноцінні(золоті, срібні, білонні) та неповноцінні (паперові). Чимало економістів считают, що класичні гроші виконали своє призначення. Нині, щоб прискорити грошовий обіг, необхідно розвивати нову форму обігу, що пов’язана з «електронними» грошима.

Віртуальні гроші — біткоіни. Якщо буквально — це файли, що люди почали добувати, продавати, обмінювати на гроші, товари, послуги. Ідея біткоінів полягає в обміні валютою між людьми без втручання з боку влади. Тобто виключений людський фактор: немає директора центрального банку, на якого можуть «натиснути».

Оборот біткоінів нагадує економічну або математичну гру. Процес схожий на видобуток нафти — чим довше люди її добувають, тим менше її залишається, і тим складніше шукати.

Про ті, як народилися сучасні українські гроші, розповів Олександр ВОВК, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Сумського державного педагогічного університету

r: Коли на території стародавніх українських земель виникла необхідність змінити мушлі, камінці, черепи, шкірки тварин та інші предмети на сталу одиницю виміру, якою розраховувалися?
Олександр Вовк: Так, окрім згаданих предметів, в якості грошей активно використовували ще домашню худобу. Навіть в українській мові слово «товар» раніше мало значення «худоба». Наприклад, латинське слово «пекунія» (гроші) походить від «пекос» (худоба). А індійська «рупія» від «рупа» (худоба). Навіть «капітал» з’єднання стало через латинське «капу» (голова).

Якщо ж ми говоримо про гроші у сучасному розумінні, які можна покласти до кишені, то їх появу відносимо до XII-XI ст. до народження Христа в часи розквіту цивілізації Північного Причорномор’я. Величезний обсяг товарообігу підштовхнув людей до винаходу універсальної одиниці для розрахунків. Так з’єднання явилися монети із коштовних металів – зручні еквіваленти вартості.

Власне, українські землі були є невід’ємною частиною розквітаючого Причерномор’я. До Греції вивозилися: мед, віск, пшениця, сіль, худоба. І навпаки, ввозилися: оливкова олія, дорогий ювелірний посуд, вино. Тож, що стосується безпосередньо перших українських монет, то вони спочатку з’єднання явилися в грецьких колоніях. Найвідоміші Ольвія (територія сучасної Миколаївської обл.), Херсонес (окраїна Севастополя), Пантікапей (Керч). І оскільки покровителем Ольвії вважався Аполлон Дельфіній, то і перші монети були із зображенням саме цього ссавця. Такі собі романтичні перші гроші.

З годиною, аби зупинити карбування приватність грошів, було введено єдиний стандарт. Смороду булі великі за розмірами, важили 120 м і містили зображення Деметри, Горгони та інших богів із скіфсько-волоського Пантеону.

До середини I тисячоліття до Христа монети із драгметалів були поширені на всіх територія, з якими контактували грецькі колонії (південь сучасної України – автор).
На початку нової ери античний світ був підкорений Римською імперією (сучасна тер. від Карпат до берегів Дністра – автор). Оскільки відносини між легіонерами та стародавніми українцями малі і економічне підгрунття, то в середені II-III ст. по Христі поширювалися срібні римські динарії. Їх і було знайдено під час архіологічних розкопу пам’яток Черняхівської, Заробенецької культур.

Ці монети перестали «ходити» на стародавніх українських землях аж після занепаду Римської імперії.

r: Альо історики зазначають період «безгрошів’я» тривалістю у три століття. Що це – повернення у «натуральне господарство»?
О. В.: Безмонетний період прийшов після «активного грошів’я». І перші монети, власне, українського виробництва з’єднання явилися приблизно у VIII ст. І це були арабські дерхени (фото). Тоді кожен правитель намагався карбувати із власним зображенням. І це було питанням престижності. Щось подібне відбувалося і на праукраїнських землях.

Першою нашою монетою можна вважати «златник», який був виготовлений із чистого золота і імітований на честь одруження князя Володимира Святославовича із візантійською царівною Анною (кінець 10 ст. – автор). Надзвичайна рідкість цих златників і відсутність традицій обігу золотих монет в Київській Русі переконує істориків у тому, що смороду малі не економічне, а скоріш за все пропагандисьтське значення. Мовляв, «я настілький потужний правитель, що карбую власні гроші». Ну це наче сучасні агітаційні листівки.

Через брак золота дещо пізніше почали випускати скромніші монети – «срібляники» (фото). І найпоширенішою легендою (напис на монеті – прим. автора) срібляників було: «Володимир на столі, а це його срібло».

І після цього настає тієї період «безгрошів’я», коли практично припинився монетний обіг. Йдеться про період 11-14 ст. І більшість нумизматів стверджувало про відсутність грошообігу на східнослов’слов’янських землях. А у товарних розрахунках використовували зливки із золота або срібла стандартної ваги. Їх називали гривнями. Відомі: київська, чернігівська, новгородська.

Тоді ж, поряд із гривнею-брусками, ходили за монети срібний та золотий брухт, прикраси, вироби із дорогоцінних металів.

r: А коли з’єднання явилися паперові гроші?
О. В.: Паперові банкноти з’єднання явилися на фоні обігу монет. Вони вважалися знаком золота і кредиту. Самі перші такі гроші з’єднання явилися в Китаї десь у IX ст. Що стосується наших територій, то банкноти прийшли за часів Катерини II (1769 р.) і називалися асигнаціями. Альо як правило, ними користувалися багатії. Бо селянину незручно збирати ці папірці. А срібна монета є срібна монета.

r: А якими грошима викупали з кріпацтва Тараса Шевченка?
О. В.: Взагалі, аби викупити Шевченка з кріпацтва, його друзі спочатку намалювали портрет вихователя спадкоємця російського престолу поета Василя Жуковського, а потім влаштували аукціон. Його учасниками стали члени царської родини. Лотерейні квітки по 300-400 рублів купили імператриця, царівни, спадкоємець престолу — майбутній імператор Олександр Миколайович, графиня Баранова та інші вельможі. 4 травня після обіду, танців і розмов портрет Жуковського розіграли. Виграш дістався цариці Олександрі Федорівні. Викуп Тараса Шевченка обійшовся в 2500 царських рублів. На той час ця сума еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла.

Від царської сім’ї здобули 1000 рублів. Цих грошей було недостатньо для викупу Шевченка. Брюллов, Жуковський, Венеціанов та Юлія Баранова започаткували збір коштів у складчину. Гроші пожертвували десятеро друзів Шевченка. Суму зібрали і передали Енгельгардту. Із майстерні художника Брюллова 24-річний Тарас виходить вже вільним. А вже за місяць Шевченка стає учнем Петербурзької академії мистецтв.

r: А на кінець 19 століття вже існувала «валюта»? Тобто гроші, які використовувалися лише при зовнішньо-економічних розрахунках?
О. В.: Власне, немає значення, гроші якої країни використовували в торгових операціях з іншими країнами. Головне, аби вони були підкріплені золотовалютним фондом. Наприклад, золоті монеті не малі недовіри в будь-якій країні. Крім того, важливу роль відігравали розвиток країни, грошима якої розраховувалися, і ступінь довіра до її валюти.

r: Початок 20 ст. Які гроші тоді ходили і які грошові реформи відбулися?
О. В.: Дуже цікавий час. Оскільки за часів Громадянської війни чи не кожне контрреволюційне об’єднання випускало свої гроші.

Якщо говорити про період до революції 17 року, то на землях Російської імперії ходила російська валюта, на західноукраїнських землях, що були під Австро-Угорщиною, використовували австрійські крони.

Грошовий бум настав у 17 році. Після узурпації влади більшовиками захоплені ними царські гроші вони почали відправляти в надійні закордонні банки. Тож в Україну грошові потоки, припинилися (на той час Україна входила до складу Російської Імперії. – автор). А «Українська центральна рада» почала відмовлятися безкоштовно направляти товари у Росію. І як наслідок перед новою «робітничо-селянскою» владою (перед Генеральним секретаріатом Центральної Ради) повстало завдання – випустити вже свою валюту. І перший конфлікт між цими органами трапився саме на грунті «гроші-товар-гроші».

А вісь що стосується суто українських грошей, то хоча Українська Народна Республіка ще не проголосила про свою незалежність, але наприкінці грудня 1917 року ухвалено постанову «Про заснування державного кредитового білету номіналом у 100 карбованців» (фото). Автор ескіза – наш земляк Георгій Нарбут. Друкували їх у центральній друкарні Берліна. Ці карбованці ще називали «горпинка» через зображення на них жіночки у національній плахті – «горпинка».

Доречі, загони Нестора Махна на вже друкованих грошах просто ставили свої печатки. Така техніка «випуску власних грошей» у подальшому стала популярна і в інших урядів. Таким чином, протягом 1917-20 років на території України було 47 видів грошових знаків: «керенки», австрійські та чехословацькі крони, українські народні, французські, німецькі, різних банд білогвардійців.

Були навіть скоріше не гроші, а шаржі на них. Випускали їх чи не в кожній області Української Народної республіки.

Зоя ЛІСОВА
Панорама №35-2019

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top