Головні новини

Гроші російської мафії в українських банках

Приводом для цієї статті стала позиція Національного банку України, якому «не сподобався» в якості інвестора українського банку білоруський Паритет Банк, але якого зовсім не бентежить наявність зв’язків українського банку з російською мафією.

Російська мафія і Путін

Мафія (або, якщо зручніше, організована злочинність) ще з часів Радянського Союзу мала велику вагу в економічних питаннях, при цьому граючи на рівних з політичної номенклатурою. Однак прихід Володимира Путіна змінив цей баланс. Як зазначив Марк Галеотті, дослідник і Голова Центру європейської безпеки в Інституті міжнародних відносин у Празі «Путін «приручив» організовану злочинність. Тобто мафія продовжує залишатися величезним кровожерливим звіром, але за час свого правління він встановив певні правила. З тих правил важливе одне – не діяти проти влади».

Російська мафія в Україні

Якщо говорити про представників російської мафії в Україні, то першим чиє ім’я називають є Семен Юдкович Могилевич, уродженець Києва, який навчався у Львові – російський і український учасник організованих злочинних співтовариств, правоохоронними органами США і Євросоюзу вважається «боса босів» більшості угруповань російської і українкою в світі. З 2009 по 2015 рік входив в список десяти найбільш розшукуваних втікачів ФБР. У грудні 2015 року буде видалено зі списку десяти найбільш розшукуваних втікачів ФБР «у зв’язку з неможливістю арешту», так як між США і РФ немає угоди про видачу злочинців. Офіційно ФБР розшукували його за шахрайську схему, яка призвела до обману інвесторів на території США на суму 150 млн доларів, однак ФБР також вказувало на його зв’язок з торгівлею зброєю, замовними вбивствами, вимаганням, незаконним обігом наркотиків і проституцією в міжнародному масштабі.

В Україні ж найбільшу популярність Семен Могилевич отримав завдяки газовому посереднику, поставлявшему газпромівський газ в Україну – швейцарської RosUkrEnergo Дмитра Фірташа та Івана Фурсіна. У матеріалах Wikileaksуказывается «В ході конфіденційної бесіди з послом США в Україні Вільямом Тейлором він (Дмитро Фірташ) визнав, що в його газовому бізнесі «реальну силу» представляє саме С. Могилевич. Він визнав, що у нього є зв’язки з представником російського кримінального світу С. Могилевичем, і підкреслив, що перед тим як почати свій бізнес, йому потрібно було дістати схвалення у Могилевича».

Зв’язок Івана Фурсіна з Семеном Могилевичем була задокументована і правоохоронними органами Австрії. Згідно досьє австрійської поліції № 1 9771781/1-II/BK31030 BK (2005-2006 рр.), наявному в розпорядженні The Insider, є людиною з команди українського бізнесмена Дмитра Фірташа і входить в організацію Семена Могилевича.

Фінансове притулок в Україні

Поставки газу не були єдиним бізнес інтересом партнерів по RosUkrEnergo. Дмитро Фірташ та Іван Фурсін часто виявляли інтерес до банківської тематики.

Іван Фурсін зайнявся банківським бізнесом одразу ж після закінчення інституту в 1993 році, при цьому його компаньйоном став у майбутньому глава Адміністрації Президента Януковича Сергій Льовочкін. Звідки у вчорашніх студентів гроші на банківський бізнес? ЗМІ приписують наявність владного і грошового ресурсу родичам «вчорашніх студентів», зокрема генерала-полковника Володимира Льовочкіна, який очолював Департамент виконання покарань, і батька Івана Фурсіна, який за деякими даними працював під керівництвом генерала Льовочкіна в системі МВС. Ті ж ЗМІ вказують, що батько Льовочкіна забезпечував «дах» банку «Аскольд» свого сина, без чого банк за пару днів віджали місцеві «хулігани», і він же знайшов йому основних клієнтів, якими стала столична ОЗУ Авдишева. Так, вельми специфічний клієнт – але ж і батько Льовочкіна працював у системі виправних покарань, у зв’язку з чим у нього були такі от специфічні знайомства. У 1995 банк Аскольд перереєструвався в АКБ «Банкірський дім». Однак банк згорів, причому в самому прямому сенсі. Останню крапку в його існуванні поставила кримінальна історія з розкраданням якимось «хакером» у жовтні 1998 року 80 мільйонів гривень з рахунків Вінницького обласного управління Нацбанку. Частина вкраденої суми була переведена на рахунок компанії «Транссервіс» в АКБ «Банкірський дім», після чого розкидана на рахунку в цьому банку, належать фіктивним підприємствам. Зазирнули в пошуках вкрадених грошей в «Банкірський дім» слідчі попутно виявили в банку приголомшливу подвійну бухгалтерію і цікаві проходження величезних сум. Льовочкін тут же зник, а Фурсін і Шиллер намагалися придумати правдоподібне пояснення. Було вирішено направити в банк спеціальну аудиторську комісію для ретельної перевірки його діяльності, після чого АКБ «Банкірський дім» відразу ж… згорів. В самому буквальному сенсі: всім інспекторам, слідчим і роздратованим «кинутим» вкладникам сторожа показували чорний попіл і розводили руками. Керівництва банку теж не можна було знайти – воно раптом все звільнилося. Та й взагалі відразу після поджара АКБ «Банкірський дім» пройшов перереєстрацію і перетворився в «Укрспецімпексбанк» (Льовочкін, Шиллер), який теж лопнув в 2003 році після скандальної історії зі зникненням грошей НАК «Спецэкспорт».

Після того, як згорів банк «Банкірський дім» (який за очі кияни називали «Бандитський будинок») Івана Фурсіна потягнуло до води і моря, він перебрався до Одеси і в 1999 році заснував «Місто Банк» і став його головою правління. Достеменно не відомо, чому у киянина Фурсіна виник інтерес до створення банку в Одесі. Прийнято вважати, що це було зроблено з прицілом на одеські державні активи – одеський НПЗ і нафтопровід Одеса-Броди. Трохи пізніше Іван Фурсін придбав участь і в другому банку «Кліринговий дім», де його партнером стала сестра Сергія Льовочкіна – Юлія. Цікаво, що у 2003 році саме через гроші «Клірингового дому» Дмитро Фірташ приватизував ВАТ «Кримський Содовий Завод», купивши його за 346,69 мільйонів гривень, що ще раз підкреслює «зв’язку» Івана Фурсіна та Дмитра Фірташа. А сам Дмитро Фірташ у 2009 придбав шляхом участі в доп емісії акції «Надра Банк» (неофіційно пов’язується з громадянами США братами Сегалями), що сам Фірташ прокоментував так «стабільний, добре керований банк, який грає важливу роль в українському банківському секторі. У цього банку міцна база активів і відмінна управлінська команда. Наш пріоритет – зміцнити його стабільність і забезпечити капітальні вкладення, необхідні для того, щоб допомогти банку впоратися з нинішніми економічними і фінансовими труднощами».

Коматозники і схематозники

Але виявилося, що банк потрібен був Фірташу не для розвитку, а для дерибану активів. Так, докладно і схемах виведення одеської нерухомості з Надра Банк Forbes писав у статті «Спустошення «Надр». Інший епізод схематоза – як поцупили соєвий завод братів Сегаль, яких, до речі, самих звинуватили у співпраці з Семеном Могилевичем. Забавно, що звинуватили їх у цьому українські силовики, а не ФБР, і навіть Інтерпол зняв з розшуку у зв’язку з недообоснованностью. Ситуація з Сегалями цікава тим, що вона пов’язана з Місто Банк. Компанія Сегалів ТОВ «Каховка Пром-Агро» взяла кредит на розвиток побудованого соєвого заводу, який став предметом застави за іпотечним договором, але у лютому 2011 року компанія повернула всі 258 мільйонів гривень боргу за кредитом на користь ПАТ «КБ «Надра», це підтверджено Верховним судом (справа № 910/28554/14). Однак Банк не визнав погашення і шляхом процедури примусового стягнення (за службовим який пізніше ВС признад погашеним) продав на споріднені компанії, і врешті-решт – це соєвий завод виявився … активом Місто Банк (і становить понад 10% від них).

Цікаво, що головою правління Надра Банк за період володіння ним Фірташем був Дмитро Зінков, який потім став головним виконавчим директором (СЕО) PT PLATINUM PUBLIC LIMITED, одним з акціонерів Платинум Банк. Цікаво, що нинішня перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова в цей період працювала першим заступником голови та в. о. голови правління Платинум Банк.

Можливо, саме завдяки таким зв’язкам НБУ не вивів Місто Банк з ринку, не дивлячись на те, що той допустив зниження нормативу Н1 до 64,236 млн. грн., тобто менш ніж 1/3 від мінімального рівня в 200 млн, що є підставою для обов’язкового прийняття рішення про неплатоспроможність. Але Катерина Рожкова «не помітила» цього, не дивлячись на те, що ці дані регулярно надходять і в НБУ, і публікуються на сайті, так само як і не згадала норму Закону і того, що акти НБУ не дають банкам послаблення в частині цього нормативу, на відміну, наприклад, від нормативу Н2 адекватність капіталу. Коли треба (комусь) НБУ веде себе мавпочка: «нічого не бачу, нічого не чую, нічого не скажу».

Корупція і відмивання грошей на експорт

Однак не тільки українські банки Івана Фурсіна відзначилися в таких специфічних схемах і події.

АТ «TRASTA KOMERCBANKA» в 2016 році був позбавлений банківської ліцензії Європейським центральним банком, у тому числі за систематичні порушення у сфері боротьби з відмиванням коштів, а в 2017 був визнаний неплатоспроможним і почалася процедура банкрутства і ліквідації через неможливість банку розрахуватися по всім заявленим вимогам кредиторів.

У червні 2018 року чолі Банку Латвії Илмару Римшевичу (Ilmārs Rimšēvičs) висунули обвинувачення в отриманні хабара, а підприємцю Марісу Мартинсонсу (Māris Martinsons, в певних колах відомий під прізвиськом «Квадрат») — в пособництві при отриманні хабара. Мова йде про справу, пов’язану з ліквідованим в даний момент Trasta komercbanka. як повідомляє Skaties.lv, висунутого прокурором Виорикой Йиргене звинуваченні фігурує епізод, в якому Римшевич і Мартінсон отримали хабар у розмірі 250 000 євро, хоча домовлялися про більш велику суму — 500 000 євро. Зокрема, згідно з матеріалами справи, в 2010 році акціонер AS Trasta komercbanka оплатив Римшевичу поїздку на Камчатку. У відповідь вдячний шеф центробанку зміг домогтися того, щоб FKTK брала подальші рішення на користь Trasta komercbankа.

Другий епізод, датований 2012 роком, коли акціонери Trasta komercbanka усвідомили, що справи знову йдуть не в тому руслі, як їм би того хотілося.

Тоді вони домовилися з Мартинсонсом, у якого були хороші відносини з Римшевичем. Бізнесмен передав главі Банку Латвії хабар у розмірі 250 000 євро, хоча спочатку обумовлена сума хабара склала 500 000 євро. За домовленістю, хабар планувалося передавати по частинах.

За даними прокуратури, за посередництво в передачі хабара Мартинсонсу належало 10% від суми. Римшевич продовжував консультувати акціонерів Trasta komercbanka, в результаті чого FKTK скасувала раніше введені відносно комерційного банку обмеження, але при цьому ввела нові. Це не влаштувало акціонерів, тому вони відмовилися платити другу частину хабара в розмірі 250 000 євро. Акціонери Trasta komercbanka звільнені від кримінальної відповідальності у зв’язку з цією справою, оскільки самі звернулися в правоохоронні органи.

Експортували відмивання грошей навіть в США. Так, матеріали розслідування проти американського політтехнолога Пола Манафорта показали, що за допомогою компаній пов’язаних з Іваном Фурсіним ( Lucicle Consultants, Mistaro Ventures) Пол Манафорт отримав на офшорні рахунки 1,3 млн доларів США, при цьому за схемою, яка допомагала Манафорту приховувати ці засоби від влади в США.

Кривавий слід

Кримінальна історія Trasta komercbanka не закінчилася з початком ліквідації банку. 30 травня 2018 року був убитий Мартиньш Бункус, адміністратор неплатоспроможності Trasta komercbanka (ТКВ), який займався його ліквідацією. Одна з основних версій слідства – саме справа Trasta komercbanka, Як пишуть латвійські ЗМІ, на сьогоднішній день правоохоронні органи розглядають версію вбивства Бункуса за замовленням «азербайджанських бізнесменів, чиї гроші пропали в цьому банку».

***

Ось така вона сучасна фінансова система України, з реформами в стилі power point, ліквідацією неугодних, але тепличним режимом для друзів Путіна, навіть мафіозних. На дворі йшов п’ятий рік війни України проти російської агресії…

Вікторія Страхова, спеціально для «ОРД»

«>

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top