Головні новини

Фортеця «Європа». Як в ЄС домовилися приборкати міграцію і що це означає для України

В Європі знову на порядку денному міграційний питання, який ставить під загрозу весь Шенген — «беспаспортную» зону, а в перспективі — і весь Євросоюз.

Вже третій рік, з початком напливу біженців з Сирії, країни ЄС не можуть домовитися, куди подіти нелегалів. Деякі держави навіть тимчасово повертали погранконтроль, хоч це суперечить правилам європейського об’єднання.

Днями лідери Євросоюзу зібралися на екстрену нараду з загостренням проблеми. «Країна» з’ясовувала, як прийняті на ньому рішення можуть позначитися на майбутньому ЄС на українських громадян.

З Європи «будують фортецю»

28-29 червня пройшов екстрений саміт ЄС щодо мігрантів, на якому після довгих 15-годинних переговорів прийняли кілька важливих рішень, які стали свого роду компромісом між прихильниками різкого посилення правил прийому мігрантів і тими, хто сповідує більш ліберальний підхід.

По-перше, на саміті прийшли до угоди, що розселення біженців з різних країн співтовариства буде проводитися виключно на добровільній основі (тобто квоти, які намагалися нав’язати Німеччина і керівництво ЄС країнам Східної Європи йдучи в минуле).

По-друге, в країнах ЄС будуть створені свого роду «фільтраційні табори» — центри мігрантів, в яких будуть визначати — хто є справжніми біженцями, а хто — «нерегулярними мігрантами», які будуть видворені за межі ЄС. З цих таборів мігранти будуть розподілятися також лише по тим країнам, які готові добровільно їх прийняти.

По-третє, Євросоюз має намір створити табір для біженців в одній з північноафриканських країн (швидше за все це буде Лівія), щоб скоротити потік людей, що переправляються через Середземне море. Крім того, передбачається надати допомогу Туреччині для розширення мережі таборів біженців.

По-четверте, в цілому домовилися зміцнювати зовнішніх кордонів Союзу.

Ця угода викликала критику відразу з двох сторін і досі незрозуміло наскільки воно буде дотримуватися взагалі.

Прихильники жорсткого підходу вважають досягнуті угоди профанацією (мовляв, потрібно було взагалі різко обмежити потік біженців). А в ліберальному таборі побачили в них потенційну загрозу «базовим цінностям Євросоюзу». Особливо турбують наміри створити фільтраційні табори в ЄС і в Лівії.

«Гроші, які Брюссель має намір виділити Лівії на утримання біженців, можуть стати ласим шматком для місцевих збройних формувань. При цьому ЄС не відчуває відповідальності за нелюдські умови в лівійських таборах для мігрантів, де мають місце тортури, згвалтування і вбивства. Брюссель обмежився лише розпливчастим посиланням на Управління Верховного комісара ООН у справах біженців», — вважає Барбара Везель, оглядач Deutsche Welle.

Як вона пише, по суті, мова йде про перекриття мігрантам шляху через Середземне море і обречение їх на життя в лівійській неволі.

«На сьогоднішній день Лівія залишається пасткою для сотень тисяч людей. Рішення передати їх у розпорядження відрізняються жорстокістю збройних формувань є негуманним і, можливо, є незаконним. Страх перед популістами настільки великий, що більшість країн ЄС готові повністю відмовитися від дотримання прав людини щодо мігрантів і біженців», — переконана Везель.

Зараз біженці в Європу потрапляють двома основними шляхами — через Туреччину до Греції і Італії через Лівію. ЄС на саміті вирішив виділити Анкарі $3 млрд, щоб більшість нелегалів з Близького Сходу залишалися в Туреччині.

Втім, більшість мігрантів все прагне до більш багату Європу, де розраховують на щедрі допомоги.

Питання біженців регулює Дублінське угоду, за якою їх повинні повертати їх в ті країни ЄС, куди вони прибули з батьківщини. Тобто в Грецію та Італію, що викликає опір Риму і Афін — країни і так не багаті, на утримання біженців грошей немає. Втім, на практиці ця схема виявилася неробочою — вислати мігрантів непросто.

З розподілом нелегалів по всім країнам ЄС — теж проблема. Ніхто не хоче брати на себе додаткові клопоти і викликати гнів електорату, особливо опираються спущеним з Брюсселя квотами у країнах Східної Європи — Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини, де до влади прийшли націоналісти.

Особливо впиралася Італія, де на початку червня запрацювало нове уряд, що складається з супротивників мігрантів і критиків Євросоюзу.

За останні роки країна більше за всіх страждала від напливу біженців.

Минулого тижня, наприклад, власті не дали дозволу судну Aquarius на борту якого перебувало 630 мігрантів, зайти в італійський порт. Судно, зрештою, прийняла Іспанія.

Прем’єр Джузеппе Конте хотів домогтися скасування Дублінського угоди. Він сказав прямо: якщо не вирішити проблему приїжджають у Європу мігрантів, Шенгенська зона може опинитися під загрозою.

«Італія катастрофічно перевантажена мігрантами. Наплив біженців допоміг популістам перемогти на виборах. Вони пообіцяли депортувати нелегалів», — сказав «Країні» італійський журналіст Фабіо Морра.

В результаті з Італією вдалося домовитися. Рим попросив дати більше патрульних катерів — і отримав підтримку, зокрема, від президента Франції Еммануеля Макрона. Тепер нелегалів будуть відловлювати на дальніх підступах і відганяти назад до Лівії та інші країни.

Меркель зуміла втримати ситуацію

Якщо в Італії вимагали скасувати Дублінське угоду, то у Німеччині вибухнув повноцінний урядова криза на ґрунті вимог міністра внутрішніх справ Хорста Зеехофера (він же лідер партії-партнера канцлера Меркель по коаліції ХСС) це угода виконувати.

І видворяти з ФРН мігрантів в ті країни ЄС, звідки вони прибули.

Криза виявилася настільки глибокою, що заговорили про дострокові вибори. Але, в підсумку, після саміту ЄС, встановився хиткий компроміс, який дозволить утримати коаліцію в Німеччині.

«Якщо канцлер ФРН Меркель не хоче втратити владу, то їй залишається діяти за принципом: з вовками жити — по-вовчому вити», — так охарактеризувала Барбара Везель те, що Меркель пішла на поступки антимигрантским силами.

Борис Фельдман, головний редактор газети «Русская Германия» вважає, що це велика перемога канцлера.

«О п’ятій годині ранку 29 червня закінчилися дискусії в Брюсселі. Складений документ в 1000 слів. Він не дуже виразний, але головне — Меркель він рятує. Образно кажучи, на цьому тижні канцлер і її команда не вилітають світового змагання. Міністру Зеехоферу доведеться піти від практики ультиматумів і повернутися за стіл переговорів», — написав Він на своїй сторінці в Facebook.

За Меркель, за його словами, заступилася велика німецька промисловість, життєво зав’язана на Європу, безліч європейських лідерів і велика частина еліти її партії.

Майбутнє шенгену досі під питанням

Втім, експерти прогнозують, що угоди досить кволі, а спроби домовитися про біженців в підсумку можуть провалитьсян.

Насамперед тому, що все ще залишилися розбіжності між країнами ЄС за брюссельським квотами на прийом мігрантів. Які тепер стануть добровільними, що, зрештою, може призвести до того, що всі дружно і «добровільно» відмовляться їх приймати.

«Це справді дуже велика проблема, тому що держави, які спочатку не підтримували міграційну політику Меркель, відкрито повстали проти змін, які пропонуються сьогодні як порятунок. Так, Польща не підтримує ідею, що мігрантів повинні взяти в рівних пропорціях, незважаючи на те, яку державу вони приїхали. Поляки називають це дискримінацією прав людини, оскільки їм нав’язують країну перебування без їх на те згоди», — каже «Країні» Ірина Верещук, президент Центру Балтійсько-Чорноморських досліджень.

У пресі вже мусується думка, що якщо міграційний питання зайде в глухий кут, в Європі можуть повернути прикордонний контроль.

Як припустив у розмові з Economist Елізабет Коллетт, експерт Migration Policy Institute Europe, Шенген може розпастися на кілька безпаспортних зон: зони Бенілюксу, Скандинавської, Іберійської і так далі. Іншими словами, між Норвегий і Швецією паспорт не будуть перевіряти, а ось на кордоні, наприклад, Франції і Бельгії будуть перевірки.

«Шенгенська зона в біді. Чиновники, які запустили її роботу, погано усвідомлювали той факт, що після знесення внутрішніх кордонів, потрібно серйозно зміцнити зовнішні», — пишетEconomist.

Інші експерти вважають, що проблема мігрантів і Шенгенський криза перебільшені.

«Якщо європейських громадян позбавити права вільного пересування, що є чи не однією з ключових цінностей ЄС, це може сильно вдарити по європейським політикам, яких звинуватять, в кінцевому підсумку, в руйнуванні цієї угоди», — говорить «Країні» політолог Руслан Бортник.

Можуть переглянути малий прикордонний рух

Україну тим часом може безпосередньо торкнутися європейський міграційний питання. Експерти не виключають, що в процесі посилення контролю за кордоном можуть обмежити безперешкодне пересування для жителів 30-кілометрової прикордонної зони. А це сотні тисяч українських «човників», які заробляють перепродажем в сусідніх країнах сигарет, що стоять в Україні втричі дешевше (селяни можуть кататися в ближню Європу скільки завгодно за соціальною карткою мешканця прикордонної зони).

«Шенген дійсно під загрозою, тому що звучать заклики змінити правила Шенгенської зони, а також зміцнити як внутрішні, так і зовнішні кордони. Такі зміни можуть торкнутися і України в частині перегляду малого прикордонного руху, оскільки такі питання відносяться до охорони безпеки кордонів. А всім відомо, як мешканці прилеглих до межі населених пунктів використовують таке право — з метою отримання прибутку, часто незаконного», — прогнозує Верещук.

Втім, зовсім безвиз не скасують, вважають експерти. А якщо всередині Шенгену повернуть контроль на кордонах, українцям достатньо буде показати прикордонникам біометричний паспорт. Тим більше, що серед питань, які обговорюють чиновники ЄС, не йдеться про скасування безвізового режиму для третіх країн.

«Електронні візи» для українців і блок для заробітчан

Між тим, в Європейському Союзі вже заявили про перегляд правил в’їзду в Шенгенську зону для громадян країн, яким дали безвізовий режим.

Через два роки для поїздки в Європу українцям треба буде подавати заявку на отримання спецдозволу вартістю 7 євро. Це анкета, як при отриманні шенгенської візи в свій час, а мандрівників будуть перевіряти в базах ЄС та Інтерполу.

Частина експертів назвала це поверненням візового режиму, в полегшеному варіанті.

«Це фактично скасування безвиза і політика електронних віз. Таким чином, ЄС жорстко реагує на міграційні кризи, намагається заробити гроші на підтримку системи контролю за зовнішніми кордонами і забезпечить свою безпеку. Нова система може вдарити по заробітчанам. Вона, швидше за все, буде блокувати багатьох з них, оскільки безвиз не дає права на роботу», — сказав «Країні» Руслан Бортнік.

«>

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top