Новини Сум

Еко-біда на Пслі у Сумах

15.07.2019
08:42

Збільшення обсягів стоків та застаріле обладнання очисних споруд поставили головну ріку Сумщини на межу катастрофи

Псел потерпає від неякісної очистки води! Тільки-но в явились в місті у розповідали про кримінальне провадження щодо КП «Міськводоканал» через забруднення Псла у місці знижку води з очисних споруд. Як черговий неприємний епізод зафільмував сумчанин в’ячеслав ВИННИЧЕНКО. Відео чоловік виклав на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Поїхав я сьогодні велосипедною прогулянкою вздовж берега річки Псел. Те, що я побачив на річці в районі Басівського санаторію, – це просто жах! Я не знаю, як звати директора очисних споруд, але покарання за ті, що смороду нікого з річкою, має бути максимально жорстким! Це не річка. Просто фільм жахів якийсь! І хто за це відповість?!» — обурюється чоловік. Його, м яко кажучи, невдоволення розділяють й решта сумчан, які у коментарях до відео висловлюють своє ставлення до ситуації та до місцевих чиновників, котрі допустили її.

Та чи є шанс, що 50-річні відстійники, що тримаються на «працювитості» бактерій, зможуть забезпечити якісну очистку всіх стічних вод, що «виробляють» сумчани? Головні питання в цьому випадку — як врятувати Псел і хто це має зробити?

Для повної реконструкції сумських очисних споруд потрібно близько 700 млн грн.

Фото1я: У води не тоні. Вже неодноразово сумчани знімали відео, як певна гидка субстанція з не менш неприємним запахом в районі Басів рухається річкою Псел (епізод з відео)

Екологи перевіряють
Про те, що обурення жителів Сум є небезпідставними, говорять і результати планової перевірки КП «Міськводоканал» Державною екологічною інспекцією в Сумській області. У ході перевірки було встановлено, що очисні споруди комунального підприємства працюють неефективно, в результаті чого вміст забруднюючих речовин у водах Псла перевищує норму.

На сайті Держекоінспекції повідомляється, що перевищення норм вмісту токсичних сполук для «Міськводоканалу» — явище системне. Так, у 2016 р. екологи зафіксували перевищення дозволених норм викиду азоту амонійного, у 2017 – нітритів. В ході цьогорічного моніторингу екологами було виявлено перевищення рівня органічних сполук та нитритів.

«Крім того, в ході перевірки виявлено ряд інших порушень, зокрема частково відсутня огорожа першого поясу ЗСО (зони суворого режиму) водозаборів, на території очисних споруд поблизу грабельної допущено розміщення у невстановленому місці твердих побутових відходів, автомобільних шин відпрацьованих, рослинних решток», — зазначається на сайті Держекоінспекції.
За підсумками перевірки щодо відповідальніх осіб КП «Міськводоканал» складено 5 протоколів про адміністративні правопорушення на загальну суму 1989 грн. та триває обчислення завданих сумській громаді збитків.

Старі системи
Та чи варто дивуватися, що очисні споруди, побудовані у 60-х роках минулого століття, виходять з ладу, перетворюючи в одну головну артерію Сум на смердюче болото?

Щодоби очисні споруди КП «Міськводоканалу» очищують 40 тис. куб. м. води

Про ті, як, по суті, знищувалися сумські очисні системи, розповів головний інженер «Міськводоканалу» Йосип ТИСІВСЬКИЙ: «Очисні споруди побудовані ще в 1968 р. і працюють до цих пір. У 90-х роках було передбачено будівництво нової очисної станції з урахуванням появи нових забруднюючих речовин. Була побудована перша черга цієї станції. А потім розпався Радянський Союз, завод ім. Фрунзе припинив свою інвестиційну програму, і станція так і не була добудована. Зараз для повної реконструкції каналізаційних систем потрібно 40 млн євро».
Через занедбаний стан систем працівники підприємства наразі можуть хіба що тільки підтримувати їх життєздатність.

Забрудники нові – старі методи
Про ті, як відбувається очищення стічних вод та чому з Сумською станцією очисних споруд регулярно трапляються неприємні інциденти, розповіла її інженерка Ірина ЗАБАРА. За її словами, на «Міськводоканалі» використовують досить поширену в Європі технологію біологічної очистки води. Вона полягає у тому, що у спеціальних біореакторах містяться бактерії, які за допомогою ферментів переробляють забруднену воду, очищуючи її. У тієї самий годину вченими доведено, що така технологія є недосконалою, зізнається Ірина Ігорівна: «Дуже велику роль відіграє нерівномірність входять стоків. Вночі їх мало, зараз їх величезна кількість йде. Біомаса залежить від того, як надходять стоки. Це їжа для неї. Залежність від температури велика. Коли йдуть залпові викиди — якісь підприємства скидають — мікроорганізми відразу реагують — йде розпухання. На даний момент це три проблеми, які нам створюють складнощі».

Ускладнює ситуацію і зношеність систем аерації, через які надходить кисень для бактерій-чистильщиків. «Ми постійно змінюємо ці аераційні труби, але вони постійно забиваються, тому що всі вже приходить в непридатність, адже у цих труб теж є термін придатності», — жалуется пані Ірина.

Ці причини ведуть до того, що до того, як стічні води доходять до реакторів, у них починається реакція бродіння з утворенням сірководню та розмноженням сіркобактерій, які пригнічують роботу очисної біомаси.

«Коли великі концентрації йдуть, нам потрібно додавати воду, але її не вистачає. Тоді бактеріям їжа надходить неправильно, і вони відмирають. Ця пінка, яку ми бачимо в річці, це результат того, що частина відмерлих бактерій все одно потрапляють в трубу і виносяться. Піна також виходить за рахунок того, що змінюється потік. Коли йде перемішування з відмерлими бактеріями, виходить піна», — пояснює Ірини Забара.

Вона запевняє, що таке явище хоч і неприємне для людського ока, проте не несе загрози живим організмам, в тому числі і людям. За словами інженерки Станції очисних споруд, шкірного дня співробітники «Міськводоканалу» беруть проби води на аналіз.

Лови момент
А поки на «Міськводоканалі» та у міській раді мізкують над тим, як воскресити добиту за роки систему очищення каналізаційних стоків, молоді та винахідливі кандидати в народні депутати вирішили використати ситуацію для підняття своїх рейтингів перед парламентськими виборами.

Один з них навіть влаштував невеличкий перфоманс під стінами міської ради та у залі, де проходила щотижнева апаратна нарада при міському голові. Відтак на головній площі міста з’єднання явився басейн з водою, набраною у місцях викиду стоків, як натяк чиновникам на ті, що питання треба вирішувати якомога скоріше.

Найбільше ж «пощастило» міському голові Олександру ЛИСЕНКУ. Він під час наради отримав у подарунок скляну баночку з фекаліями (як було заявлено, виловленими у Пслі) та запрошення оселитися на березі річки в районі стічної труби.

Одним словом, баталії навколо сумських очисних споруд точаться не на жарт. Та чи призведе це до розв’язків язання проблеми? Поки ж далеко не всі сумчани та жителі прилеглих населених пунктів зможуть насолодитися купанням в річці у спекотні дні.

Пропонують допомогу
Вирішити раз і назавжди питання реконструкції очисних споруд може допомогти підтримка іноземних партнерів. Для обговорення планів з відновлення роботи життєво необхідних для міста систем 3 липня у міській раді провели розширену нараду за участю фахівців «Міськводоканалу», представників Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) та проектної організації ТОВ «Промсистеми».
У міжнародній фінансовій організації готові виділити 2 млн євро на реставрацію сумських очисних споруд за умови, що міська влада виділить 10% з цієї суми, а також перегляне свою політик щодо підприємств, які нехтують правилами знижку стічних вод до каналізаційної системи і не считают за потрібне проводити попереднє очищення стоків.

«Фінансова міжнародна організація планує виділити майже 2 млн євро на реконструкцію міських очисних споруд, проте не готова фінансувати діяльність промислових підприємств міста Суми, які не считают за потрібне дотримуватися зобов’язань щодо знижку стічних вод до каналізаційних систем. Підприємства перевищують встановлені нормативи знижку, не вживають жодних заходів з попередньої очищення, тім самим покладаючи всі навантаження на міські очисні споруди», — сказав представник НЕФКО Сергій ЗИМА.

Готовність влади
Як повідомили нам в «Міськводоканалі», присутній на нараді профільний заступник міського голови Олександр ЖУРБА підтвердив готовність міської влади співпрацювати з міжнародними партнерами і обіцяють виділити необхідну суму з міського бюджету.

Очікуєсться, що за донорські кошти вдасться здійснити модернізацією пісколовок, первинних та вторинних відстійників, споруд аерації та мулонасосної станції.
«Там ще залежить від того, як тендер пройде на обладнання, на будівельні роботи. Наприкінці цього місяця ми отримаємо проект, що восени буде проведений тендер і з нового року, я так думаю, ми почнемо роботи», — підсумувала про плани проекту реконструкції очисних споруд Ірина Забара.

Горпинич Анна
Панорама №28-2019

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top