Головні новини

Два роки Грибовецкой трагедії: винних досі немає

30 травня виповнюється два роки Грибовецкой трагедії. Тоді під завалами сміття на полігоні на Львівщині загинуло четверо людей. Зробив Львів висновки з трагедії і що змінилося за два роки, з’ясовував наш кореспондент.

«Найскладніше зараз — це розповідати дітям про тата. Коли я кажу їм, що він завжди поруч з нами — вони не розуміють, кажуть: а де? Ми хочемо до нього пригорнутися , обняти», — каже Олеся Руда, дружина рятувальника Юрія Рудого, який два роки тому, як і ще двоє пожежників і один працівник комунального підприємства «Збиранка», загинули під завалами сміття на Грибовецкой звалищі, що біля Львова. Кілька днів перед трагедією на звалищі почалася пожежа. Рятувальники приїхали, щоб в черговий раз загасити його, однак стався зсув та їх накрила купа сміття.

Два роки минуло, але Олеся досі прокручує в голові події того дня і намагається зрозуміти, чому так сталося. Вона переконана, що винні всі: як львівські чиновники, які експлуатували полігон, який давно мав бути закритий, так і керівництво пожежних, яке не звернуло увагу на ризики. «Це халатність усіх сторін. І я дуже хочу, щоб за це покарали винних, щоб більше таке не повторилося «, — говорить вона. Також вона зізнається, що зараз їй важко. Після смерті чоловіка всі турботи про двох маленьких дочок 2 і 5 років — на ній самій. Впоратися з втратою допомагає сім’я. Крім того, їй, як і вдовам інших рятувальників, львівська влада подарувала по двокімнатній квартирі і виділила дітям щомісячні стипендії у розмірі 4 тисяч гривень.

За два роки, що минули після трагедії, суд так і не покарав винних. На лаві підсудних опинилися екс-директор комунального підприємства «Збиранка», яке стежило за звалищем, його заступник та начальник сміттєвого полігону. Їх звинувачують у службовій недбалості, що призвело до смерті чотирьох осіб. Ще один обвинувачений — міський чиновник Юрій Голець, який очолював житлово-комунальне управління Львівської міськради на момент трагедії. Йому інкримінують службову недбалість. Розглядають і провину вищого керівництва Львівської міськради. А може експлуатація полігону стала посадовим злочином, досі з’ясовує прокуратура Тернопільської області. Туди справу передали, щоб Львівську обласну прокуратуру не звинувачували в упередженості.

І хоча розслідування і суд тривають довго, судові засідання постійно переносяться, Олеся Руда вірить, що винні не уникнуть покарання, оскільки справа резонансна, і обіцяє, що дружини загиблих рятувальників не дадуть спустити справу на гальма.

Але не поспішають не тільки судді. Міська влада Львова лише півтора місяці тому представила проект нового сміттєпереробного заводу. Весь час після закриття Грибовецкой звалища львівське сміття вивозять на полігони інших населених пунктів. В минулому році навіть були конфлікти, коли інші міста відмовлялися від львівських відходів, але зараз з ними домовляється облдержадміністрація. Так буде, поки у Львові не побудують сміттєпереробний завод. Прогнозують, що він з’явиться через два роки. Гроші на нього дає Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), який займає 25 мільйонів євро, і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), який дасть 46 мільйонів євро. Ще 10 мільйонів місто отримає грант. Правда, частина цих коштів має піти на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Зараз воно закрито. І проект його рекультивації буде готовий тільки восени. За словами заступника міського голови Львова Сергія Бабака, проект був готовий раніше, але його довелося переробляти з-за того, що на полігоні стався зсув.

Для нового заводу обрали технологію механіко-біологічної переробки. «При виборі технології ми використовували положення національної стратегії поводження з відходами. Ще ми враховували вартість тих технологій для населення і фінансову ефективність його експлуатації», — розповів на презентації заводу розробник проекту Крістофер Раунд. За його підрахунками, в результаті переробки тільки 35 відсотків відходів буде заховуватися на звалищі.

Однак такий тип заводу розкритикували екологи. За словами еколога Міжнародної благодійної організації «Екологія — Право -Людина» Алли Войціховської, Львів вішає на себе ярмо, яке не допоможе вирішити сміттєву проблему. «Такого типу завод — це вчорашній день. Приклад Польщі показав, що такі технології економічно і екологічно неефективні. Продукти їх виробництва нікому не потрібні», — каже еколог. На заводі, крім виділення вторсировини, планується виготовлення технічного компосту і RDF-палива (відходів, які при спалюванні дають енергію). «Через специфіку очищення компост, який хочуть виробляти на заводі, буде забруднений. Жоден фермер не захоче його взяти. Так само ми дізнавалися, що RDF-паливо не цікаве цементним заводам, яких назвали розробники проекту в якості потенційних клієнтів», — говорить еколог. Тому, за її припущеннями, ці відходи із заводу також будуть відправляти на захоронення на полігон. Таким чином, вивозити на звалище будуть більшість відходів, що, на думку спеціалістки, не є поліпшенням для екології області.

При цьому місця під сміттєвий полігон так і не знайшли. Львівська облдержадміністрація запропонувала Львову кілька ділянок, одна з яких була на території колишнього гірничо-хімічного підприємства «Сірка». «Є висновки вчених про те, що там не може бути сміттєвий полігон через специфіку земельних ґрунтів», — пояснює Сергій Бабак. Незважаючи на це, він переконаний, що новий завод запрацює, навіть якщо за два роки не знайдуть місце під нове сміттєзвалище. «Є справжні полігони. А завод дозволить зменшити кількість сміття, і якщо ми будемо його ще і пресувати, то воно зменшиться в рази. Про невелика кількість сміття домовитися з полігонами по Україні на платній основі, думаю, не буде проблем», — продовжує Сергій Бабак.

Перший етап заводу не вимагає сортування відходів львів’янами, оскільки розділяти сміття на самому підприємстві. Таким чином, у міської влади зник стимул заохочувати городян сортувати відходи ретельніше. Хоча ще в минулому році там пропагували ідею ZeroWaste, яка мала б навчити львів’ян скорочувати продукування відходів до нуля. Сміттєва криза, яка повинна була б зробити львів’яни першими в Україні жителями, які ідеально сортують відходи, навпаки, погіршила ситуацію. «Якщо раніше на багатьох сміттєвих майданчиках стояли чотири контейнери на загальне сміття, скло, папір і пластик, то в минулому році, щоб спростити вивезення, деякі перевізники сміття скоротили контейнери до двох: на вторсировину і змішані відходи, таким чином, зменшивши будь-яку охоту у львів’ян сортувати відходи», — говорить Алла Войціховська.

Але в міськраді виправдовують перевізників відходів. «Немає необхідності в додаткових окремих контейнерах. Ви ж бачите, що папір або скло вигрібають бездомні. Для перевізників залишається тільки пластик і змішані відходи», — говорить Сергій Бабак. У той же час другий етап роботи сміттєпереробного комплексу передбачає автоматизацію, тому роздільне сортування львів’янами відходів-таки потрібно. Але в мерії про таку далеку перспективу не думають, тому зараз для цього передбачили лише інформування. «Ми будемо проводити просвітницькі заходи, клеїти наклейки. Але це не станеться за рік-два. Культуру поводження з відходами змінюють роками», — вважає Сергій Бабак.

«>

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top