Новини Сум

Де медицина краще?

26.02.2018
13:51

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серед європейських країн в частині ефективності та доступності охорони здоров’я лідирують Франція та Італія.

Лідер рейтингу
У Франції найвища в Європі середня тривалість життя, найнижча смертність від серцево-судинних захворювань, висока народжуваність. Держава витрачає на охорону здоров’я багато – 11,8% свого ВВП. І це третє місце у світі після США (17,4%) та Нідерландів (12%).
Що стосується амбулаторної медичної допомоги, то її французам надають сімейні лікарі (лікарі загальної практики). За даними Євростату, в 2013 р. на 1 тис. французів припадав один сімейний лікар. Це кращий показник, ніж, наприклад, у Великобританії і Бельгії.
Сімейні лікарі оглядають пацієнта, приймають рішення про його подальше лікування і виписують рецепти. У разі необхідності його відправляють на дослідження до лікарні або до лікаря вузької спеціалізації. Французи, як і поляки, самостійно вибирають собі сімейного лікаря, але вони повинні у нього обов’язково зареєструватися (це необхідно для отримання грошової компенсації). Держава повертає 75% витрат на лікування та консультацію сімейного лікаря (більшість французьких лікарів підписали контракти з «Securite social» на надання послуг з визначеними тарифами). Для відвідування гінеколога, педіатра та офтальмолога направлення від сімейного лікаря не потрібно. Крім того, без попередньої консультації французи у віці до 26 років можуть відвідати психіатра.
В останні роки у зв’язку з великим напливом іммігрантів і обмеженням відпуску безрецептурних ліків в країні виникли проблеми з доступом до обраного фахівця. З’явилися черги на прийом, госпіталізацію і так звані «листи очікування». Тепер, для того щоб отримати рецепт або потрапити до лікаря вузького профілю, необхідно відвідати свого сімейного терапевта в рамках «системи скоординованих маршрутів отримання медичних послуг».

Італійська система
Італія займає друге місце в світі за якістю медичного страхування. У цій країні кожна людина, яка легально проживає, незалежно від трудового доходу, має право на державну медичну допомогу. Однак система охорони здоров’я цієї країни далеко не досконала і відчуває ряд труднощів, основна з яких – це монопольна робота національної служби охорони здоров’я, тобто вибору немає. Така робота призводить до бюрократизації, зниження довіри між лікарем і пацієнтом, а також до зростання черг за медичною допомогою.
Практично вся медицина в Італії платна. Первинна медико-санітарна допомога і стаціонарне лікування здійснюється безкоштовно. Оплата деяких послуг та лікарських препаратів здійснюється частково (до 30%) за рахунок самого населення. Діти, вагітні жінки і люди у віці, згідно законодавства, не вносять свій пайовий внесок на медичне обслуговування.
У італійців різко обмежена свобода вибору лікаря. На конкретне місцеве управління охорони здоров’я часто працює декілька лікарів загальної практики, серед яких можливий вибір для пацієнта. Це єдиний безкоштовний для населення доктор. В одного з цих лікарів чоловік повинен зареєструватися. Користуватися послугами лікаря з іншого місцевого управління пацієнт не має права. У всіх випадках медичного обслуговування (діагностика, консультація, госпіталізація), за винятком невідкладної допомоги, має бути направлення від лікаря, у якого зареєструвався пацієнт. Можна скористатися послугами приватних медичних установ, тільки оплату доведеться здійснювати безпосередньо. Тим не менше в Італії люди мають більшу свободу вибору, ніж жителі Іспанії або Великобританії.
І ще: в Італії величезні черги за медичним обслуговуванням, і ця тенденція невпинно зростає. Причиною цього частково є дефіцит медичного обладнання. Якщо пацієнт за медичними показаннями не може чекати своєї черги, він має право звернутися в приватні структури з оплатою за рахунок державної страховки. Також при занадто довгому очікуванні будь-який пацієнт може попросити дозволу у регіональних влад отримати лікування в приватних клініках, знову ж таки за рахунок державного страхування. Є варіант самостійно сплатити більш швидкий візит за медичною допомогою.

Німецька педантичність
Важко сказати, яка система охорони здоров’я в Німеччині. З одного боку, вона безкоштовна, тому що кого не запитаєш, ніхто не знає, скільки коштувало його лікування, операція, відвідування зубного лікаря і т. д. З іншого боку, від зарплати кожної людини приблизно 20 відсотків йде в так звану медичну страховку. Але з цих 20 відсотків половину за мене платить мій роботодавець. Приходячи до лікаря, ти платиш 10 євро не за один візит, а за квартал. Ці гроші йдуть не лікаря, а на якісь управлінські потреби. Опинившись у лікарні, ти теж платиш гроші, начебто добових, за перебування, близько 10 євро. Деякі не платять нічого, а, навпаки, їм платять за перебування в лікарні. Тому не можна однозначно сказати, що це платна або безкоштовна медицина. Медицина в Німеччині побудована на принципі «один за всіх і всі за одного». Тобто я плачу за всіх, але я знаю, що я зможу скористатися грошима, які внесли інші. Ця система хороша в тому випадку, якщо в країні багато молодих здорових працюючих людей. Цю систему придумали в Німеччині за часів канцлера Бісмарка ще в 19 столітті, і вона проіснувала у всі часи.
Для кожного захворювання з австралійської моделі у всіх університетських клініках Німеччини встановлена єдина фіксована ціна (Australian Billing System «DRG»). Таким чином, визначено, на яку суму німецька клініка може виставити рахунок, наприклад, народження дитини або операцію по видаленню апендициту, включаючи визначений строк перебування в стаціонарі. Це робить невигідним утримання пацієнтів у німецькій клініці довше необхідного строку або для проведення додаткових малоинформативных досліджень. Навпаки, є стимул лікувати пацієнтів як можна швидше і краще.
Крім цього, у Німеччині запроваджено систему гарантованого контролю якості медичних послуг. Так, наприклад, медичним службам лікарняних кас надано дуже широкі права нагляду, а клініки щорічно складають звіти про якість послуг, з якими можуть ознайомитися пацієнти.
В даний час в Німеччині впроваджена система зберігання історій хвороби в електронному вигляді – так звана єдина комп’ютерна мережа для електронного обміну інформацією про пацієнтів. Якщо один з лікарів-фахівців направляє свого пацієнта в іншу клініку, лікарі отримують доступ до його лікарняній карті, і тому їм вже не потрібно проводити обстеження повторно.
У Німеччині кожен вільний вибирати лікаря і клініку на свій розсуд.

Фото1: Народне схвалення. Французи високо оцінюють рівень і якість медицини в своїй країні
Фото2: важко в навчанні, легко в бою. Щоб стати лікарем, у Німеччині необхідно вчитися 11 років

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top