Головні новини

Безславний кінець «кримського рейтингу» Путіна

Глава російської держави вперше з моменту анексії Криму та початку війни з Україною зіткнувся з різким падінням рейтингу.

Захоплення півострова та «геополітичні досягнення» Кремля перестали цікавити росіян на тлі підвищення пенсійного віку і стрибка цін на бензин, пише Сергій Стельмах спеціально для «Крим.Реалії»

Рейтинг президента Росії Володимира Путіна за останні тижні різко знизився. Як свідчать дані соціологічних опитувань, народна підтримка глави сусідньої держави опинилася на «докрымском» рівні. За даними Всеросійського центру вивчення громадської думки, який контролюється владою Росії, рівень довіри Путіну за тиждень, з 10 по 17 червня, знизився з 77% до 72%. Фонд «Громадська думка» за результатами іншого дослідження з’ясував, що президентський рейтинг просів ще більше. За тиждень кількість готових проголосувати за Путіна на виборах знизилося з 62% до 54%, а кількість безумовно довіряють йому – з 38% до 30%. Соціологи відзначають, що ці показники подібні до тих, які були у 2013 році – тобто до анексії українського Криму. Вони пов’язують падіння рейтингу Путіна з планами уряду Росії підвищити пенсійний вік до 65 років для чоловіків і до 63 років для жінок, а також із зростанням цін на паливо.

Паралельно знизилися рейтинги російського прем’єра Дмитра Медведєва і партії «Єдина Росія». Вони впали нижче, ніж показники підтримки президента. Число людей, які не довіряють главі уряду, перевищила число його прихильників. Крім пенсійної реформи, на популярність уряду вплинуло рішення кабінету міністрів підвищити ПДВ та провести «податковий маневр», з яким пов’язане зростання цін на бензин.

Спроби влади Росії дистанціювати Путіна від підвищення пенсійного віку, а також оголошення про реформу в день початку чемпіонату світу з футболу успіху не мали. Громадськість не повірила запевненням президентського прес-секретаря Дмитра Пєскова про те, що глава держави не має відношення до реформи і що ініціатива походить нібито від уряду.

Горезвісний «холодильник» повільно, але впевнено перемагає»телевізор», цілодобово показує аннексированный півострів, війну проти України та Заходу. Що це означає для кримчан і жителів сусідньої Росії? У суспільній свідомості росіян аннексированный півострів остаточно перестав бути цінністю, «сакральним» придбанням, заради якого можна пожертвувати соціальними стандартами. Отже, кримчани вже не є жителями «особливої території», на утримання якої необхідно виділяти істотні суми. Спроби уряду Росії залатати бюджетні дірки, економлячи на старих, викликали відторгнення з боку суспільства. Тепер можливий зворотний процес: наростаюче невдоволення Кримом, який «з’їв» пенсійні гроші.

Аннексированный півострів і Україна взагалі були цікаві росіянам рівно до тих пір, поки за анексію не довелося платити з власної кишені. «Кримський рейтинг» почав просідати ще в кінці 2016 року. Тоді «Левада-центр» з’ясував, що інтерес росіян до українських подій виявився на рівні 2013 року. На питання, «чи стежите ви за останніми подіями в Україні?», у грудні 2013 року «дуже уважно» відповіли 4% опитаних; в червні 2014 року, коли завершилася анексія Криму, показник досяг максимальних 20%; у листопаді 2016 року впав до 6%. У відповідь на запитання, «як ви думаєте, приєднання Криму принесло в цілому більше користі чи більше шкоди?», у березні 2015 року 70% росіян відзначили «більше користі», до листопада 2016 року показник думки про «користь приєднання» знизився до 64%. З тих пір підтримка анексії похило падала. Крим сприймався більшістю населення як звичайна провінція.

Російська державна пропаганда всіляко намагалася утримати «кримський рейтинг» на плаву. Перед керівництвом федеральних телеканалів було поставлено завдання: всіма силами втримати популярність «Крымнаша» до президентських виборів у Росії. Тема анексованого українського півострова була однією з основних у ході недавньої виборчої кампанії Путіна, яка проходила під гаслом «Сильний президент – сильна Росія». Малося на увазі, що анексія півострова була основним проявом російської державної могутності. При цьому у Путіна взагалі не було економічної програми, він всіляко уникав предметних розмов про соціально-економічний розвиток Криму і регіонів сусідньої Росії.

Тепер падіння популярності «Крымнаша» серед росіян носить незворотний характер. Кремль став заручником власних геополітичних авантюр. Для відволікання росіян від підвищення пенсійного віку і падіння соціальних стандартів Москва змушена буде йти на політичні і військові загострення. Населення і еліти в рівній мірі мають потребу в ударній дозі «патріотичного адреналіну». Крим і Донбас – основні напрямки, але їх пропагандистський ресурс вичерпується. Зараз російська влада покладають великі надії на майбутню зустріч Путіна з президентом США Дональдом Трампом. Якщо зустріч для Москви буде провальною, росіяни можуть піти на чергову ескалацію. Шанси на те, що російський президент зможе переконати американського колегу пом’якшити економічний тиск, невеликі. Особливо з урахуванням того, що Трамп має намір попросити Путіна забратися з України і Сирії.

Низький «кримський рейтинг» Путіна загрожує кримчанам політичними і військовими провокаціями. Влади не можуть забезпечити населенню гідний рівень життя, як це було обіцяно в 2014 році. Єдине досягнення – відкриття автомобільного сполучення за Керченського мосту, яке поки не принесло ніякого економічного результату. Замість «хліба» Москва може запропонувати кримчанам лише «видовища» у вигляді затримання українських «диверсантів», пошуку «саботажників» серед регіональних чиновників, а також військові провокації на адміністративному кордоні з Херсонською областю.

«>

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top