Головні новини

Антикорупційний суд з «рояль в кущах

Напередодні Дня Конституції президент Петро Порошенко підписав закон про створення антикорупційного суду.

Однак без врахування принципових вимог МВФ і з українським «ноу-хау» — ще одним супровідним законом — всі первинні очікування від АКС як незалежного та ефективного органу в боротьбі з корупцією ТОП-чиновників будуть зведені нанівець.

Не без зволікань

Ще на початку минулого пленарного тижня у більшості депутатів були сумніви на рахунок прийняття в цілому хоч і технічного, але ключового закону про створення антикорупційного суду.

«Без прийняття цього закону запустити роботу суду буде неможливо. Тому президент може до останнього і скільки йому завгодно зволікати з подачею цього закону», — говорила LB.ua віце-спікер парламенту Оксана Сыроид.

Але всупереч цим прогнозам глава держави не змусив довго чекати, буквально відразу ж подавши документ на експертизу до Вищої ради правосуддя. Останній впорався за чотири дні, схваливши президентський проект.

Справа залишалася за Радою, де до останнього тривали консультації і зберігалася інтрига щодо голосування за цей закон. У вівторок нардепи тричі не змогли включити законопроект до порядку денного сесії. Примітно, що більша частина якраз президентської фракції БПП, включаючи голову профільного комітету ВР з питань правосуддя Руслана Князевича, не дала необхідних голосів. В унісон з ними не голосували депутати з «Оппоблока», депутатських груп «Відродження» і «Воля народу» і навіть «Батьківщини» з Радикальною партією Олега Ляшка. Тоді як більшість «Народного фронту» і «Самопоміч» наполягали на необхідності прийняття законопроекту. Але кілька «камбеків» до голосування і настійні заклики спікера Андрія Парубія до депутатів«зібратися» і «консолідуватися» так і не допомогли.

Фото: Ганна Стешенко

«Фракція Порошенка цілеспрямовано «топить» закон. З ними по команді то голосують, то не голосують нардепи «Оппоблока» і груп в обмін на те, що поки що до осені спустили на гальма подання ГПУ про позбавлення недоторканності депутатів», — заявив LB.ua співрозмовник з керівництва фракції «Народний фронт».

Проте вже через два дні, у четвер, депутати поспішно внесли в порядок і одразу ж проголосували в цілому за закон. Чому?

«Без тиску Заходу і кредиторів знову не обійшлося. На кону — великі ризики відмови МВФ у наданні наступного траншу. Плюс разом з рамковим законом про створення суду намагаються протягнути супровідний законопроект про внесення змін до закону про статус суддів і судоустрій, куди внесли такі статті, які з ніг на голову ставлять саму ідею створення антикорупційного суду. Тобто, шахер-мохеры з судом тривають щосили. Не миттям, так катанням роблять все, щоб створити кишеньковий суд», — пояснив нардеп-«фронтовик».

Скандальна норма — standby і загрози МВФ

Як відомо, в результаті прийняття в цілому першого закону «Про Вищу антикорупційному суді» у підсумковій редакції, яку підписав президент, «раптом» з’явилася суперечлива норма. А саме, щоб справи проти ТОП-корупціонерів, які вже направлені до суду, не підлягали апеляції у новоствореному Антикорупційному суді. Таким чином ТОП-и, щодо яких вже відкриті справи (Прим.: як, наприклад, екс-главі ГФС Роману Насирову) могли себе застрахувати від неупередженого АКС. І могли оскаржити вироки апеляції «самих чесних і справедливих судів України.

«Поява цієї норми — чистої води шахрайство! Влада вписала цю норму в закон, якої не було в початкової редакції, щоб убезпечити себе саму», — упевнений нардеп від «Самопомочи» Єгор Соболєв.

Єгор Соболєв. Фото: facenews

У відповідь на ці звинувачення у фракції БПП пояснить, що насправді саме така редакція апеляції, на якій наполягають опозиціонери, була запропонована в першій редакції самим президентом.

Але в ході розгляду закону, із-за «різного роду громадських діячів вона була виключена», — запевнив глава фракції БПП Артур Герасимов.

В опозиції ж продовжують наполягати, що голова профільного комітету Князевич взагалі не зачитував поправку щодо апеляційного розгляду справ НАБУ в судах загальної юрисдикції, а не в новоствореному Вищому антикорупційному суді. І нібито така правка з’явилася «шито-крито» тільки за годину до голосування в тексті документа.

До речі, в ЄС та МВФ не відразу відреагували на появу цієї скандальної новації. Тільки через тиждень директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард заявила, що фонд наполягає на якнайшвидшому прийнятті поправки «для відновлення вимоги про те, щоб суд розглядав всі справи, які знаходяться в його юрисдикції, включаючи апеляції на рішення судів першої інстанції, як це було в проекті закону, схваленому в першому читанні», — сказала вона.

Про необхідність скасувати поправку апеляції заявили і в Держдепі.

У той же час, МВФ, який раніше загрожував відмовою у подальшому фінансуванні у разі невиконання вимог до закону про АКС, не збентежила ще одна спірна норма про відбір суддів ВККС за допомогою Громадської ради міжнародних експертів. Де експертами можуть стати як іноземці, так і громадяни України. А право вето на рішення обіймати посаду судді в Антикорупційному суді по суті залишається за підконтрольної ВККС в такому розкладі.

В ході розгляду технічного законопроекту про запуск суду про цю вимогу міжнародних партнерів не раз нагадували депутати опозиції. Однак коаліція стояла на своєму, відмовившись включати це питання навіть до порядку денного.

Фото: Макс Требухов

«Ми не бачимо підстав для того, щоб міняти вже прийнятий закон», — виступав заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко.

Негласно у фракції президента пояснюють, що надій на продовження фінансування МВФ до виборів глави держави і так не багато.

«Тому сенсу виконувати всі їх «хотілки» теж немає. Знаєте, наші відносини з фондом все більше нагадують: «грошей немає, але ви тримайтеся». Природно, вони будуть сьогодні висувати одні вимоги, завтра — інші, післязавтра — треті. Тільки щоб під будь-яким приводом відтягувати новий транш», — додав співрозмовник LB.ua з БПП.

Ще один рояль в кущах

«Норма про апеляцію — це ще не весь апогей! Головні виклики для антикорупційного суду закладені ще один законопроект — про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» (7441), який, благо, прийняли лише в першому читанні», — підкреслила нардеп від «Самопомочи» Олена Сотник.

До речі, цей законопроект проголосували відразу ж після прийняття технічного — про запуск суду. І показово, що без обговорення за повною процедурою.

Сотник не сумнівається, що даний законопроект — це приклад «вже класичної історії, коли в потрібних законопроектах ми все одно бачимо приватні інтереси. В цьому законопроекті є цілий ряд речей, які необхідно виключити, зокрема це стосується судової адміністрації, яка буде здійснювати забезпечення діяльності судової системи з точки зору адміністративної та технічної. Вирішуйте свої кадрові питання — це моє звернення в Адміністрацію президента — вирішуйте, будь ласка, але не через такі закони», — сказала вона.

З цим згоден заступник Юлії Тимошенко — Сергій Соболєв.

«Фракція «Батьківщина» уважно вивчила цей законопроект і знаєте, він вражає. Під гарними словами про створення антикорупційного суду пробують внести зміни в десятки статей, які регулюють роботу загальних судів. І тому виникає питання: а при чому тут антикорупційний суд? Причому тут антикорупційний суду в порядку розподілу справ, який ви фактично знищуєте цими змінами? Електронний розподіл справ, за який Верховна Рада боролася стільки років, вашим законопроектом фактично знищується. Причому тут розподіл справ, яке за цим законом буде відбуватися зовсім за іншою схемою?», — обурювався депутат.

Створення нового «монстра» — судового «наглядача» у вигляді Держадміністрації, відмова від електронного розподілу справ — це ще не всі «сюрпризи», запропоновані у супровідному документі.

«Ви ж подивіться! Це ж як цікаво, м’яко кажучи, як у законопроект закралася така річ, наприклад, як пропозицію обмежити члена Громадської ради чесноти АКС, за який так боровся МВФ, у поширенні інформації, що стала йому відомою у зв’язку із виконанням функцій члена цієї ради. Тобто, членам цієї ради хочуть просто заборонити поширювати інформацію про нечесних кандидатів на суддівські посади. Це повний брєд, який нам пропонують впихнути в закон! По-друге, пропонується надати Державної судової адміністрації України право приймати рішення про кількість суддів у палатах Вищого спеціалізованого суду. Про що це говорить? Тобто, пропонують зробити, власне кажучи, суддів АКС — залежними від Державної судової адміністрації. в такому вигляді цей закон поховає сам антикорупційний суд», — прогнозує позафракційний нардеп Юрій Левченко.

У «Народному фронті» згодні з тим, що всі ці спірні моменти потрібно «почистити».

Так, нардеп Андрій Помазанов визнав: «законопроект — недосконалий, має деякі нюанси. У законі дійсно намагаються змінити статус Державної судової адміністрації, а саме територіальних управлінь, тому думаю, що до другого читання ми зможемо його якісно доопрацювати», — пообіцяв він.

Фото: прес-служба президента

Тому, варто тримати руку на пульсі. Адже остаточна крапка в процесі створення антикорупційного суду ще не поставлена.

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top